Mi Verdad - Lya

Dibujar con voz la parte de mi vida en la que estás presente, no podré hallar

palabras suficientes.

Puede ser y es, que algún amanecer sin ti vibre en mi alma.

No sabré encontrar

si tu no estas mi calma

Y es vida, tu forma de reír, de caminar, tu manera de hablar… Buscando en

cada gesto… mi verdad;

Soy de nadie cuando despierto y tu no estas vivo del aire

Que me recuerdan que te has ido, que no estas, que vivo en soledad.

Pa que quieres mi alma déjamela un poco mas,

Pa que me calme, ya sufriré yo por los dos pero no hables

Que en tu silencio he descubierto que es mejor sentirme tuya, mientras te canto

lo que algún día escribí en un papel… sin ti de nadie

Traspasar sin mas la fina capa que hay entre la piel y el alma.

Me hace ver que

al fin he encontrado mi clama.

Y en tu luz al fin, encuentro la verdad en la que me acomodo, sin pedirte más

me das de todo todo.

Y es vida, tu forma de reír, de caminar, tu manera de hablar… Buscando en

cada gesto… mi verdad;

Soy de nadie cuando despierto y tu no estas vivo del aire

Que me recuerdan que te has ido, que no estas, que vivo en soledad.

Pa que quieres mi alma déjamela un poco mas,

Pa que me calme, ya sufriré yo por los dos pero no hables,

Que en tu silencio he descubierto que es mejor sentirme tuya, mientras te canto

lo que algún día escribí en un papel…

Soy de nadie cuando despierto y tu no estas vivo del aire

Que me recuerdan que te has ido, que no estas, que vivo en soledad.

Pa que quieres mi alma déjamela un poco mas,

Pa que me calme, ya sufriré yo por los dos pero no hables,

Que en tu silencio he descubierto que es mejor sentirme tuya, mientras te canto

lo que algún día escribí en un papel… Sin ti de nadie… Sin ti, sin ti de nadie.

Намалюй голосом ту частину мого життя, в якій ти присутній, я не зможу знайти

достатньо слів.

Може бути і є, що якийсь схід сонця без тебе вібрує в моїй душі.

Я не зможу знайти

якщо ти не мій спокій

І це життя, твій спосіб сміятися, ходити, твій спосіб говорити… Шукати

кожен жест… моя правда;

Я ніхто, коли я прокидаюся, а ти не живий з повітря

Щоб вони нагадували мені, що тебе немає, що тебе немає, що я живу на самоті.

Чому ти хочеш мою душу, залиш її мені ще трохи,

Щоб я заспокоївся, я буду страждати за нас обох, але не розмовляй

Що в твоєму мовчанні я зрозумів, що краще відчувати твоє, поки я співаю тобі

що одного дня я написав на папері... без тебе ні від кого

Вийдіть за межі тонкого шару між шкірою і душею.

змушує мене бачити це

Я нарешті знайшов свою претензію.

І в твоєму світлі нарешті я знаходжу істину, на якій зупиняюся, не просячи у тебе більше

ти мені все даєш.

І це життя, твій спосіб сміятися, ходити, твій спосіб говорити… Шукати

кожен жест… моя правда;

Я ніхто, коли я прокидаюся, а ти не живий з повітря

Щоб вони нагадували мені, що тебе немає, що тебе немає, що я живу на самоті.

Чому ти хочеш мою душу, залиш її мені ще трохи,

Щоб я заспокоївся, я буду страждати за нас обох та не розмовляй,

Що в твоєму мовчанні я зрозумів, що краще відчувати твоє, поки я співаю тобі

що одного дня я написав на аркуші паперу...

Я ніхто, коли я прокидаюся, а ти не живий з повітря

Щоб вони нагадували мені, що тебе немає, що тебе немає, що я живу на самоті.

Чому ти хочеш мою душу, залиш її мені ще трохи,

Щоб я заспокоївся, я буду страждати за нас обох та не розмовляй,

Що в твоєму мовчанні я зрозумів, що краще відчувати твоє, поки я співаю тобі

що я одного дня написав на папері... Без тебе ні від кого... Без тебе, без тебе ні від кого.