Return of the Longships - LUISA, Robert De Fresnes

I went down to the river

Flowing out onto the sea

On my way to the ocean

Let the spirit swallow me

I got low down in the water

I let the current guide my bones

I got nine kinds of trouble

I’m just trying to find my way home

Over twenty some years of living

And a thousand wasted days

I have loved a lot of women

Many times I’ve gone wrong ways

And I came down to the water

For a dip to cleanse my soul

They keep telling me that I’m just a babe

But baby why do I feel so old

This is the verge of a breakthrough

It’s a fine line that cannot be bent

And I felt like a river run dry

But I don’t know where all of the rainwater went

And I believe we were all dead or dying

But I see different in the blue light

There is no such thing as a dawn or a dusk

It’s daylight until it is night

You gotta fight through the dimmin'

You gotta run into the winds

You gotta rage against the dying of the light

Live for the moment that’s left

You gotta fight through the dimmin'

You gotta run into the winds

You gotta rage against the dying of the light

Live for the moment that’s left

Cause there is no such thing as a dying man

We’re alive till the moment we’re dead

And a drowning man is just a living man

Who hasn’t run out of his last bit of breath

I went down to the river

Flowing out onto the sea

On my way to the ocean

Let the spirit swallow me

I got low down in the water

I let the current guide my bones

I got nine kinds of trouble

I’m just trying to find my way home

Find my way home

Find my way home

Find my way home

Я спустився до річки

Витікає в море

По дорозі до океану

Нехай дух мене поглине

Я опустився низько у воду

Я дозволив течії керувати моїми кістками

У мене дев’ять видів проблем

Я просто намагаюся знайти дорогу додому

Понад двадцять років життя

І тисячу втрачених днів

Я кохав багато жінок

Багато разів я йшов хибним шляхом

І я спустився до води

Для купання, щоб очистити мою душу

Вони продовжують говорити мені, що я просто немовля

Але, дитинко, чому я почуваюся таким старим

Це межа прориву

Це тонка лінія, яку неможливо зігнути

І я відчув себе як пересохла річка

Але я не знаю, куди поділася вся дощова вода

І я вважаю, що ми всі були мертві або вмирали

Але я бачу інше в блакитному світлі

Немає такого поняття, як світанок чи сутінки

Від дня до ночі

Ви повинні боротися через темряву

Треба бігти назустріч вітрам

Ви повинні лютувати проти вмирання світла

Живіть тим моментом, який залишився

Ви повинні боротися через темряву

Треба бігти назустріч вітрам

Ви повинні лютувати проти вмирання світла

Живіть тим моментом, який залишився

Тому що немає такого поняття, як вмираюча людина

Ми живі до моменту смерті

А потопельник — просто жива людина

У кого ще не вичерпався останній подих

Я спустився до річки

Витікає в море

По дорозі до океану

Нехай дух мене поглине

Я опустився низько у воду

Я дозволив течії керувати моїми кістками

У мене дев’ять видів проблем

Я просто намагаюся знайти дорогу додому

Знайди дорогу додому

Знайди дорогу додому

Знайди дорогу додому