História da Princesa Solidão - Luis Peixoto, Tito Paris, Galandum Galundaina

Solidão tinha um castelo

Princesinha afortunada

Tinha tudo o que queria, nunca lhe faltava nada

Seu pai quiz então casá-la

Tinha nobres pretendentes

Solidão todos negava e lá partiam descontentes

Vinham duques e fidalgos, vinha ilustre burguesia

Com promessas de vitórias mas nenhum ela queria

Ali perto havia um lago onde um dragão habitava

Sempre que via a princesa com ternura suspirava

REFRÃO

Esta é a história da princesa Solidão

Que em vez de escolher um príncipe

Quis ficar com o dragão

Em manhã de primavra

Solidão na caminhada

Foi ter á beira do lago e p’lo dragão foi chamada

Fz-lhe um sinal sorridente

Um olhar cheio de ternura

E a princesa meio descrente deixou-se entrar na aventura

O dragão ganhou coragem, declarou-se apaixonado

Eu não tenho nem linhagem nem brasão pendurado

Solidão fez um sorriso, ainda mal acreditava

Tinha encontrado o abraço que há tanto tempo esperava

REFRÃO

Самотність мала замок

щаслива маленька принцеса

Він мав усе, що хотів, ніколи ні в чому не бракував

Її батько хотів з нею одружитися

Були знатні залицяльники

У самоті всі заперечували, і звідти невдоволені пішли

Прийшли герцоги і дворяни, прийшла знатна буржуазія

З обіцянками перемоги, але жодної, якої вона не хотіла

Поруч було озеро, де жив дракон

Щоразу, коли я бачив принцесу з ніжністю, я зітхав

ПРИСПІВ

Це історія Принцеси-Солітюд

Щоб замість того, щоб обрати принца

Я хотів залишитися з драконом

Весняного ранку

Самотність на прогулянці

Вона підійшла до краю озера, і її покликав дракон

Він дав їй смайлик

Погляд, сповнений ніжності

І напіввіруюча принцеса впустила себе в пригоду

Дракон набрався мужності, освідчився в коханні

У мене не висить ні кров, ні герб

Самотність викликала посмішку, я ще ледве вірив

Я знайшов обійми, на які так довго чекав

ПРИСПІВ