Vita familiare - Luigi Tenco

Giudice, vorrei lasciare mia moglie.

Giudice, vorrei andarmene via…

Perché l' hai sposata?

Perché portava in dote

terreni confinanti con le terre che ho io.

Forse le vostre terre non confinano più?

Ma scusi… che domande sono?

Ma certo che confinano ancora.

E allora non avrai mai il permesso

di lasciare tua moglie, di andartene via.

Giudice, vorrei lasciare mia moglie.

Giudice, vorrei andarmene via…

Perché l' hai sposata?

Per avere dei figli che mi dessero una mano, una mano nel lavoro.

E lei te li ha dati questi figli?

Beh… eh no… cioè sì…ma effettivamente… certo che me li ha dati.

E allora non avrai mai il permesso di lasciare tua moglie, di andartene via.

Giudice, vorrei lasciare mia moglie.

Giudice, vorrei andarmene via…

Perché l' hai sposata?

Perché l’amavo troppo e non potevo più vivere se non vicino a lei.

Forse che ora tu non l’ami più?

No, io non l’amo più.

E allora… mi scusi… non si può così…ma

vincolo indissolubile… non è non si può…basta!

Суддя, я хотів би залишити свою дружину.

Суддя, я хотів би піти...

Чому ти одружився з нею?

Бо приніс як придане

землі, що межують із землями, які я маю.

Може, ваші землі вже не межують?

Але вибачте... що це за питання?

Звичайно, вони все ще межують.

І тоді ти ніколи не отримаєш дозволу

залишити дружину, піти геть.

Суддя, я хотів би залишити свою дружину.

Суддя, я хотів би піти...

Чому ти одружився з нею?

Щоб були діти, які б дали мені руку, руку в моїй роботі.

Вона подарувала тобі цих дітей?

Ну... е, ні... тобто так... але насправді... звісно, ​​він дав їх мені.

І тоді тобі ніколи не дозволять покинути дружину, піти геть.

Суддя, я хотів би залишити свою дружину.

Суддя, я хотів би піти...

Чому ти одружився з нею?

Тому що я занадто любив її і не міг би більше жити, якби не поруч з нею.

Може, тепер ти його вже не любиш?

Ні, я її більше не люблю.

Тож... вибачте... це вам не може подобатися... але

нерозривний зв'язок… це неможливо… досить!