All That I've Loved (For Barbara) - Lucy Spraggan

They didn’t ask him to leave when the bell rang,

drinking whiskey much older than I am.

I sat and I watched him, watching his watch

and he turned round and asked me the time.

The waitress wandered across from the kitchen,

she was ever so slightly singing.

A song he once knew,

a beautiful tune.

And he wished that he knew it once more.

He asked me

'Where do you go, when your mind doesn’t work with your soul?

I have memories made.

Now I can’t put a face to a name.

Do you know who I am?

Where did I go?

And where have I been?

Do you know who I am?

All that I’ve loved and all that I’ve seen seems to go.'

There she sat with her tea in the garden,

didn’t remember why we were arguing.

the point had been lost, she forgot where it was,

so she told me the story again.

She had told me to look in the kitchen,

she said some of her things had gone missing.

They all had been stored where she kept them before.

It’s was only her mind that had changed.

She asked me

'Where do you go, when your mind doesn’t work with your soul?

I have memories made.

Now I can’t put a face to a name.

Do you know who I am?

Where did I go?

And where have I been?

Do you know who I am?

All that I’ve loved and all that I’ve seen seems to go.'

Every breeze running through every tree and every fallen leaf,

that’s you, my friend.

I know the world will change

but you will know my name

when I see you again.

Do you know who I am?

Where did I go?

And where have I been?

Do you know who I am?

All that I’ve loved and all that I’ve seen seems to go.

Вони не просили його піти, коли пролунав дзвінок,

п'ю віскі набагато старше мене.

Я сидів і дивився на нього, дивлячись на його годинник

і він обернувся і запитав у мене час.

Офіціантка пішла навпроти кухні,

вона колись так трохи співала.

Пісня, яку він колись знав,

 прекрасна мелодія.

І він бажав, щоб він знав це ще раз.

Він запитав мене

«Куди ти йдеш, коли твій розум не працює з твоєю душею?»

У мене створені спогади.

Тепер я не можу назвати ім’я обличчям.

Ти знаєш хто я?

Куди я пішов?

А де я був?

Ти знаєш хто я?

Все, що я любив і все, що я бачив, здається, минає".

Там вона сиділа зі своїм чаєм у садку,

не пам’ятав, чому ми сварилися.

точка була втрачена, вона забула, де вона є,

тож вона розповіла мені історію знову.

Вона сказала мені заглянути на кухню,

вона сказала, що деякі з її речей зникли.

Усі вони зберігалися там, де вона їх зберігала раніше.

Змінилася лише її думка.

Вона запитала мене

«Куди ти йдеш, коли твій розум не працює з твоєю душею?»

У мене створені спогади.

Тепер я не можу назвати ім’я обличчям.

Ти знаєш хто я?

Куди я пішов?

А де я був?

Ти знаєш хто я?

Все, що я любив і все, що я бачив, здається, минає".

Кожен вітер, що проходить крізь кожне дерево і кожен опале лист,

це ти, мій друже.

Я знаю, що світ зміниться

але ти знатимеш моє ім’я

коли я бачу тебе знову.

Ти знаєш хто я?

Куди я пішов?

А де я був?

Ти знаєш хто я?

Все, що я любив і все, що я бачив, здається, минає.