Come le onde - Lucio Quarantotto

Seduto in quel caffè

Guardavo su le mie stelline

Seduto a un tavolino, seduto a un tavolò

La gente beveva, le ragazze giravano

E io le guardavo, oh sì

In un angolo, in un angolo monsieur Hesse Rudolph

Che rollava in Inghilterra

Sorvolando la sua manica

E su tutti gli altri tavoli

Mucchi di generazioni che facevano, facevano

Tic tac

Tu sei come le onde

Tu sei come le onde del mare e su e su

Alcuni erano russi, qualcuno era marziano

Alcuni si abbracciavano proprio come idioti

E dentro questo mare c’era e c'è barchetta

E sopra c'è Francesca che è la mia Giulietta

E lei mi dice: «Sai, Romeo, fra tutte queste onde

Non ne capisco molto di tutta questa gente

Di tutto questo mondo, ma…»

Tu sei come le onde

Tu sei come le onde del mare e su e su

Tu sei, sei come le onde

Tu sei come le onde del mare e su e su

E tutta questa gente che sparisce dai tavoli

E tutta questa polvere…

Tu sei come le onde

Tu sei come le onde del mare e su e su

Tu sei come le onde

Сидів у тому кафе

Я дивився на свої маленькі зірочки

Сидячи за столом, сидячи за столом

Люди пили, дівчата тинялися

І я подивився на них, о так

В одному кутку мосьє Гессе Рудольф в одному кутку

Ролінг в Англії

Пролітає через рукав

І на всіх інших столах

Купа поколінь, які робили, робили

TIC Tac

Ти як хвилі

Ти як морські хвилі і так далі і далі

Хтось був росіян, хтось марсіанином

Деякі обіймалися просто як ідіоти

А в цьому морі був і є човен

А вище — Франческа, моя Джульєтта

А вона мені каже: «Знаєш, Ромео, серед усіх цих хвиль

Я не дуже розумію всіх цих людей

З усього цього світу, але...»

Ти як хвилі

Ти як морські хвилі і так далі і далі

Ти є, ти як хвилі

Ти як морські хвилі і так далі і далі

І всі ці люди зникають зі столів

І весь цей пил...

Ти як хвилі

Ти як морські хвилі і так далі і далі

Ти як хвилі