Ancora noi - Luciano Ligabue

I miei amici sono tutti qui intorno

E ci tocchiamo un’altra volta i bicchieri

Ci diamo ancora addosso ridiamo a più non posso

Qui non c'è posto per rimpianti o sospiri

Neanche un po'

Qui proprio non si può

Le facce sembrano più belle di un tempo

Ma è molto meglio se nessuno mi sente

Si vede come siamo e come eravamo

E ai permalosi intanto ancora più insulti

Tutto è vuoto, troppo vuoto da riempire

La paura che faceva vergognare

Il mattino che ogni volta è arrivato prima o poi

Siamo rimasti ancora noi

Siamo ancora noi

È stato tutto vero

Sarà comunque vero

E fino all’ultimo respiro

Il mecco fa le sue battute a mitraglia

E proprio lui con la sua dura battaglia

Non si risparmia niente e ci ripete sempre

Che di lasciarci proprio non ce ne ha voglia

Tutto il buio da dover attraversare

Il dolore che rendeva troppo soli

La nottata da passare che passava prima o poi

Siamo rimasti ancora noi

Siamo ancora noi

È stato tutto vero

Sarà comunque vero

E fino all’ultimo respiro

Tutto è vuoto, troppo vuoto da riempire

La paura che faceva vergognare

Il mattino che ogni volta è arrivato prima o poi

Siamo rimasti ancora noi

Siamo ancora noi

È stato tutto vero

Sarà comunque vero

E fino all’ultimo respiro

Мої друзі тут всюди

І знову торкаємося склянок

Ми все ще ладнаємо, сміємося як можу

Тут немає місця жалю і зітханням

Навіть не трохи

Тут просто не можна

Обличчя виглядають гарнішими, ніж були раніше

Але набагато краще, якщо мене ніхто не почує

Ви бачите, які ми і які ми були

А тим часом ще більше образ на образливих

Усе порожнє, занадто порожнє, щоб заповнити

Страх, який був ганебним

Ранок, який щоразу рано чи пізно настав

Ми все ще там

Ми все ще ми

Це все було правдою

Це все одно буде правдою

І до останнього подиху

Мекко жартує з кулеметами

І він сам з його важким боєм

Нічого не щадить і завжди повторюється нам

Хто просто не хоче від нас залишати

Всю темряву треба пройти

Біль, який робив його занадто самотнім

Минула ніч, яка рано чи пізно пройшла

Ми все ще там

Ми все ще ми

Це все було правдою

Це все одно буде правдою

І до останнього подиху

Усе порожнє, занадто порожнє, щоб заповнити

Страх, який був ганебним

Ранок, який щоразу рано чи пізно настав

Ми все ще там

Ми все ще ми

Це все було правдою

Це все одно буде правдою

І до останнього подиху