Chi non dimentica - Luchè, Franco Ricciardi

Verso lacrime di gioia

Se guardo al mio passato

Dal caldo delle lenzuola

Mia madre mi disse che sono il figlio del Signore

E io le dissi ti amo una volta sola

Volevo essere più di un semplice avvertimento di terrore

Il letto all’ospedale qui muore la tua illusione

E sotto un altare rosario e rose bianche in fiore

Promisi di eseguire il nome della mia pistola

E adesso ho due colpi in canna, uno per gamba

Seppellisco lui e il figlio e sputo alla bara bianca

Glielo scarico in faccia e resto finché guarda

Poi festeggio solo gustando una marinara

Due sporchi figli di puttana

Vorrei tornare indietro e farti vedovo

Per non sentire lei che urlava

Vi guarderò negli occhi il giorno della fine

Ritornerò nei sogni corona di spine

In questa terra di leghisti lego al collo diamanti

Cristo perdonami swarovski e armi nascoste nei boschi

Non c'è tempo per rimorsi e sulla mensola un quadro

Li mando un bacio col nome e vado

Non perdonerà chi non dimentica

Ritornerà chi non dimentica

Prezzo non ha chi non dimentica

Ritornerà chi non dimentica

Sai la mia realtà la verità

So che non si saprà mai

Sai la mia realtà la verità

So che non la dirò mai

Ad ogni colpo il mio nome rimbomba forte

Buco la nuca non so dov'è la vena aorta

Sei steso a terra e prendi forma come fossi un rettile

Esci di scena su un carillon di proiettili

Dalla tua bocca esce una puzza di paura

Riposa eternamente beato in un solo sonno

Come intorno la tua vita era un inferno

Raccomandami al Signore ho sempre voluto essere chi sono

Non perdonerà chi non dimentica

Ritornerà chi non dimentica

Prezzo non ha chi non dimentica

Ritornerà chi non dimentica

Sai la mia realtà la verità

So che non la dirò mai

Я проливаю сльози радості

Якщо я погляну на своє минуле

Від тепла простирадла

Моя мати сказала мені, що я син Господа

І я сказав їй, що люблю тебе лише раз

Я хотів бути не просто страшним попередженням

Ліжко в лікарні тут твоя ілюзія вмирає

А під вівтарем розарій і цвітуть білі троянди

Я пообіцяв виконати назву мого пістолета

А тепер у мене два постріли в ствол, по одному в кожну ногу

Я ховаю його з сином і плюю на білу труну

Я кидаю це йому в обличчя і залишаюся, поки він виглядає

Тоді я святкую лише насолодою від маринари

Два брудних ублюдків

Я хотів би повернутися і зробити вас вдівцем

Щоб не чути, як вона кричить

Я подивлюсь тобі в очі в день кінця

Я повернусь у свої мрії терновий вінок

У цій країні ліг я пов’язую діаманти на шиї

Христе, прости мене сваровські і зброю, заховану в лісі

Немає часу на докори сумління і картину на полиці

Я посилаю їм поцілунок з іменем і йду

Хто не забуває, той не простить

Хто не забуде, той повернеться

Ціна не має, хто не забуває

Хто не забуде, той повернеться

Ви знаєте мою реальність правду

Я знаю, ти ніколи не дізнаєшся

Ви знаєте мою реальність правду

Я знаю, що ніколи не скажу

З кожним ударом моє ім’я лунає голосно

Я проколю задню частину шиї, я не знаю, де вена аорти

Ти лежиш на землі й набуваєш форми, наче рептилія

Вийдіть зі сцени на карильоні куль

З твого рота виходить сморід страху

Спочивай вічно блаженний у єдиному сні

Як навколо твоє життя було пеклом

Порекомендуй мене Господу, я завжди хотів бути тим, ким я є

Хто не забуває, той не простить

Хто не забуде, той повернеться

Ціна не має, хто не забуває

Хто не забуде, той повернеться

Ви знаєте мою реальність правду

Я знаю, що ніколи не скажу