Dear Jean - Loyle Carner

Dear Jean

I hope this doesn’t come as a surprise

But I’ve fallen for a woman from the skies

And she be truer than the lies

Truer than the prize

And you can see it when you look into her eyes

Deep blue like the flicker of the flame 'fore it dies

But this ain’t dying, it’s rising

Like the big round orange on horizon

I know it means I’m not about as much

But listen, I ain’t moving out as such

Just moving half my clothes, maybe louder stuff

Out the south, out the house, never out of touch

Trust, I don’t think I said it loud enough

I’m out the south, out the house, never out of touch

Trust, out of sight never out of mind

Out the light, never out of line

Trust, another night running out of time

Let it shine like we’re living in a pantomime

She’s not behind me or behind you

But beside we and beside two

But behind these little lines true

That I scribble in a book, think she idolizes you

So one night I’ll be saying «I do»

To a girl that can read my mind, too

With little Ryan sat in a white suit

With my own baby Jean sat to his right too

I had a dream and it came true

And I can only blame you

Shit, I can only blame you

I guess you came through

Шановний Жан

Сподіваюся, це не стане сюрпризом

Але я закохався в жінку з небес

І вона буде правдивішою за брехню

Вірніше, ніж приз

І це можна побачити, якщо поглянути їй в очі

Насичено-синій, як мерехтіння полум’я, перш ніж померти

Але це не вмирає, а зростає

Як великий круглий апельсин на горизонті

Я знаю, що це означає, що я не так багато

Але послухайте, я не виїжджаю як такий

Просто переміщу половину мого одягу, можливо, голосніше

На півдні, поза домом, ніколи не без дотику

Повірте, я не думаю, що сказав це достатньо голосно

Я на півдні, поза домом, ніколи не без зв’язку

Довіряйте, ніколи не виходьте з уваги

Погасіть світло, ніколи не виходьте за межі

Повірте, ще одна ніч не вистачає часу

Нехай воно сяє, наче ми живемо в пантомімі

Вона не стоїть за мною і не за вами

Але поруч із нами і поруч із двома

Але за цими маленькими рядками правда

Те, що я написую в книзі, думаю, що вона обожнює вас

Тож одного вечора я скажу «я роблю»

До дівчині, яка також може читати мої думки

З маленьким Райаном сиділи в білому костюмі

З моєю власною дитиною Жан теж сидів праворуч

У мене була мрія, і вона здійснилася

І я можу лише звинувачувати вас

Чорт, я можу лише звинувачувати вас

Гадаю, ви пройшли