The Bells - Lowell

Hear the sledges with the bells

Silver bells

What a world of merriment

Their melody foretells

How they tinkle, tinkle, tinkle

In the icy air of night

All the heavens seem to twinkle

With a crystalline delight

Keeping time, time, time

With a sort of Runic rhyme

From the tintinnabulation

That so musically wells

From the bells, bells, bells, bells, bells, bells, bells

From the jingling and the tinkling of the bells

Hear the mellow wedding bells

Golden bells

What a world of happiness

Their harmony foretells

Through the balmy air of night

How they ring out their delight

Through the dances and the yells

And the rapture that impels

How it swells

How it dwells

On the future

How it tells

From the swinging and the ringing of the molten golden bells

Of the bells, bells, bells, bells, bells, bells, bells

Of the rhyming and the chiming of the bells

Hear the loud alarum bells

Brazen bells

What a tale of terror now

Their turbulency tells

Much too horrified to speak

Oh, they can only shriek

For all the ears to know

How the danger ebbs and flows

Leaping higher, higher, higher

With a desperate desire

In a clamorous appealing to the mercy of the fire

With the bells, bells, bells, bells, bells, bells, bells

With the clamor and the clanging of the bells

Hear the tolling of the bells

Iron bells

What a world of solemn thought their monody compels

For all the sound that floats

From the rust within our throats

And the people sit and groan

In their muffled monotone

And the tolling, tolling, tolling

Feels a glory in the rolling

From the throbbing and the sobbing

Of the melancholy bells

Oh, the bells, bells, bells, bells, bells, bells, bells

Oh, the moaning and the groaning of the bells

Чути сани з дзвіночками

Срібні дзвіночки

Який світ весел

Їхня мелодія віщує

Як вони дзвонять, дзвонять, дзвонять

У крижаному повітрі ночі

Здається, що всі небеса мерехтять

З кришталевим насолодою

Зберігання часу, часу, часу

З рунічною римою

Від лудіння

Це так музично добре

З дзвонів, дзвіночків, дзвіночків, дзвіночків, дзвіночків, дзвіночків, дзвіночків

Від дзвону й дзвону дзвонів

Почуй ніжні весільні дзвони

Золоті дзвіночки

Який світ щастя

Їхня гармонія віщує

Крізь ніжне повітря ночі

Як вони виражають свою радість

Через танці й вигуки

І захоплення, що спонукає

Як це набухає

Як воно живе

Про майбутнє

Як це розповідає

Від розгойдування й дзвону розплавлених золотих дзвонів

З дзвонів, дзвонів, дзвіночків, дзвіночків, дзвіночків, дзвіночків, дзвіночків

Про римування й передзвін дзвонів

Почуйте гучні дзвіночки

Нахабні дзвони

Яка зараз історія терору

Про це говорить їх турбулентність

Занадто наляканий, щоб говорити

О, вони можуть тільки кричати

Щоб усі вуха знали

Як небезпека припливає і тече

Стрибаючи вище, вище, вище

З відчайдушним бажанням

У крикливому закликі до милосердя вогню

З дзвіночками, дзвіночками, дзвіночками, дзвіночками, дзвіночками, дзвіночками, дзвіночками

З гуркотом і дзвоном дзвонів

Почуйте, як дзвонять дзвони

Залізні дзвіночки

Який світ урочистих думок змушує їх монодія

За весь звук, що пливе

Від іржі в наших горлах

А народ сидить і стогне

У їхній приглушеній одноманітності

І толінг, давальництво, давальництво

Відчуває славу в котинні

Від пульсації і ридання

Про меланхолійні дзвіночки

Ой дзвіночки, дзвіночки, дзвіночки, дзвіночки, дзвіночки, дзвіночки, дзвіночки

О, стогін і стогін дзвонів