**** (Jungle Law) - Love And Rockets

Deep down in the city 'neath the concrete trees

Some signifying hack is scratching backs for fleas

Putting on their bad mouths for poor little me

Spreading ugly lies like it’s some horrible disease

He said that I said what I never did said

But I said that it’s rare that it’s over your head

Ask me a question, then print a lie

I cancelled all appointments having vowed that he will die

So I went to find the source of this malitious dirt

Having reread the words and wiped the blood from my shirt

When I found him he was sitting high up in a tree

With one bloody finger on a typewriter key

Sky is gray and the grass unseen

And you’re the dumbest **** this city’s ever seen

He was laughing, shaking, high up in a tree

But then he lost his balance and he fell down on his knees

So I leapt on that mother my anger to appease

When I grabbed him by the throat, he said «Oh spare me please»

Sure as gullible as my name I let him go back to the trees

And straight away the poisons flowing freely from the keys

The sky is grey and the grass unseen

And he’s still the dumbest **** this concrete jungle’s ever seen

That mother he was laughing, bathing in the heat

But then he slipped again and landed in the street

Deep down in the city 'neath the concrete trees

Nobody’s seen that mother high in the fleas

But there’s a new one in the obituaries

And it shows four stars where the name oughta be

Глибоко в місті під бетонними деревами

Деякий знаковий хак — це почесати спини на предмет виявлення бліх

Висловлюють свої погані слова за бідного маленького мене

Поширювати потворну брехню, ніби це якась жахлива хвороба

Він сказав, що я сказав те, чого ніколи не говорив

Але я сказав, що рідко це буває над головою

Задайте мені питання, а потім надрукуйте брехню

Я скасував усі зустрічі, поклявшись, що він помре

Тому я поїхав шукати джерело цього зловмисного бруду

Перечитавши слова і витер кров із моєї сорочки

Коли я знайшов його, він сидів високо на дереві

З одним закривавленим пальцем на ключі друкарської машинки

Небо сіре, а трава невидима

І ти найтупший ****, якого коли-небудь бачило це місто

Він сміявся, тремтів високо на дереві

Але потім він втратив рівновагу і впав на коліна

Тож я накинувся на ту матір мій гнів, щоб заспокоїти

Коли я схопив його за горло, він сказав: «О, пощади мене, будь ласка»

Так само легковірно, як моє ім’я, я дозволив йому повернутися до дерев

І відразу ж отрути, що вільно витікають з ключів

Небо сіре, а трава невидима

І він все ще найтупіший ****, який коли-небудь бачили ці бетонні джунглі

Та мати, яку він сміявся, купався у спеці

Але потім знову послизнувся і приземлився на вулиці

Глибоко в місті під бетонними деревами

Ніхто не бачив ту матір високо в блохах

Але в некрологах є новий

І показано чотири зірочки, де має бути назва