L'insouciance - Louise Attaque

A l’antenne aujourd’hui

J’entends que l’on meurt, que l’on vit

Et l’insouciance qui nous fuit

L’insouciance qui n’a pas de prix

Ressentir petit à petit

Plonger sans trouver d’abri

Et l’insouciance qui me fuit

Sentir son cÅ ur qui s’amoindrit

Il est si tard aujourd’hui

Pas envie, pas envie, pas envie

Et l’insouciance qui me fuit

Voila le train qui me conduit

Les images, les images et le bruit

La douleur, la douleur et l’ennui

Et l’insouciance qui me fuit

Voila le vide qui me remplit

Je ne me ressemble plus aujourd’hui

Mais si car c’est moi tous ces plis

Et l’insouciance qui me fuit

L’insouciance qui n’a pas de prix

Qui a dit que c’est long la vie?

Perdre la page de ses propres nuits

Et l’insouciance qui me fuit

Voila le vide qui me remplit

Ressentir petit à petit

Plonger sans trouver d’abri

Et l’insouciance qui me fuit

Sentir son cÅ ur qui s’amoindrit

Il est si tard aujourd’hui

Pas envie, pas envie, pas envie

Et l’insouciance qui me fuit

Voila le train qui me conduit

J’improviserai encore, c’est promis

Qui a dit que c’est long la vie?

Et l’insouciance qui me fuit

Voila le vide qui me rÃ(c)duit

Ressentir petit à petit

Plonger sans trouver d’abri

Et l’insouciance qui me fuit

Sentir son cÅ ur qui s’amoindrit

Il est si tard aujourd’hui

Pas envie, pas envie, pas envie

Et l’insouciance qui me fuit

Voila le train qui me conduit

Les images, les images et le bruit

La douleur, la douleur et l’ennui

Et l’insouciance qui nous fuit

Voila le vide qui me remplit

A l’antenne aujourd’hui

J’entends que l’on meurt, que l’on

Et l’insouciance qui nous fuit

L’insouciance qui n’a pas de prix

Сьогодні в ефірі

Я чую, що ми вмираємо, що ми живемо

І безтурботність, яка вислизає від нас

Неуважність безцінна

Відчуйте потроху

Пірнання, не знайшовши притулку

І безрозсудність, яка вислизає від мене

Відчути, як його серце стискається

Сьогодні так пізно

Не хочу, не хочу, не хочу

І безрозсудність, яка вислизає від мене

Ось потяг, який везе мене

Зображення, зображення та шум

Біль, біль і нудьга

І безрозсудність, яка вислизає від мене

Ось та порожнеча, що наповнює мене

Сьогодні я не схожий на себе

Але якщо через мене всі ці складки

І безрозсудність, яка вислизає від мене

Неуважність безцінна

Хто сказав, що життя довге?

Втратити сторінку власних ночей

І безрозсудність, яка вислизає від мене

Ось та порожнеча, що наповнює мене

Відчуйте потроху

Пірнання, не знайшовши притулку

І безрозсудність, яка вислизає від мене

Відчути, як його серце стискається

Сьогодні так пізно

Не хочу, не хочу, не хочу

І безрозсудність, яка вислизає від мене

Ось потяг, який везе мене

Я знову імпровізуватиму, обіцяю

Хто сказав, що життя довге?

І безрозсудність, яка вислизає від мене

Ось та порожнеча, яка мене зменшує

Відчуйте потроху

Пірнання, не знайшовши притулку

І безрозсудність, яка вислизає від мене

Відчути, як його серце стискається

Сьогодні так пізно

Не хочу, не хочу, не хочу

І безрозсудність, яка вислизає від мене

Ось потяг, який везе мене

Зображення, зображення та шум

Біль, біль і нудьга

І безтурботність, яка вислизає від нас

Ось та порожнеча, що наповнює мене

Сьогодні в ефірі

Я чую, що ми вмираємо, що ми

І безтурботність, яка вислизає від нас

Неуважність безцінна