Inside My Mind - Lothlorien

As voices of the night call me

I walk into the eternal flame

I feel it burning me from inside

no longer wishing, forever be alive

Wandering alone within walls of madness

searching for forgiveness in lifeless emptyness

since the day I was taken my first breath

I have been forgotten and lost on a cold path

Abondoned in the never allowed desire

the only thing to whisper me goodbye

inside my mind

I’m surrounded by ignorance and hate

from the chambers of fears and rage

I cannot exept the unending reality

I must end my life, away from eternity

there no spirits will guide me

not enslaved by darkened skies

In a time of endless creams I see myself wither/fading

I feel so small, lost and frozen/dying

wander across the fields of tranquillity

forever I will be chased by insanity

I gaze into the flames of my destiny

twisting and turning towards my journey

All love lost, desolation will not forget me

over the sky I will follow the light

I am gone and that I will not regret

the hour of strange floating lights

the never allowed land now embrace me

the world beyond has forgiven me but not forget me

Як голоси ночі кличуть мене

Я йду у вічний вогонь

Я відчуваю, як пекує мене зсередини

не бажання, будь вічно живим

Блукаючи на самоті в стінах божевілля

шукати прощення в неживій порожнечі

з того дня, коли я зробив перший вдих

Мене забули і заблукали на холодному шляху

Покинутий у ніколи не дозволеному бажанні

Єдине, щоб прошепотіти мені до побачення

у моїй свідомості

Мене оточує невідання й ненависть

із камер страхів і люті

Я не можу виключити нескінченну реальність

Я мушу закінчити своє життя, подалі від вічності

там ніякі духи не ведуть мене

не поневолені темним небом

У час нескінченних кремів я бачу, як в’яну/в’яну

Я почуваюся таким маленьким, втраченим і замороженим/вмираючим

блукати полями спокою

назавжди за мною переслідуватиметься божевілля

Я дивлюсь у полум’я моєї долі

крутиться і повертатися до моєї подорожі

Вся любов втрачена, спустошення мене не забуде

над небом я піду за світлом

Я  пішов, і я не пошкодую

годину дивних плаваючих вогнів

ніколи не дозволена земля тепер обіймає мене

Потойбічний світ пробачив мене, але не забув мене