The Joy of All Who Sorrow - Loss

Edge out to punish myself

(Into the next movement)

A witness to my own self infliction

Despair, a numbing line

I beg to die in vain

To fall from a starless heaven

And a shameful earth

Afflicted and hollow

I suffer wrong decisions

My unhurried breath yearns for the end

A dark permanence

The literal worship of death

And nothingness of being

My body — a temple of wounded

My voice tells the story of war

My eye — looks to the forbidden

My blood creeps, stealing the pain I adore

To weave misery

To sleep this night and never reprise

Long since gone, the time I was able to feel

I have the strength

To make my death-prayer be real

My blood creeps down my arms

My pain and madness

Surround me in waveform

I have come to know

The joy of all who sorrow

I have become a temple of death

And death breathes in me

Bones, heavy as stone, drop into place

Destiny written for those who cannot see

Fate sealed for those who can

And miles of glorious carrion lie ahead

Вийти, щоб покарати себе

(У наступний рух)

Свідок мого власного заподіяння

Відчай, заніміння

Я благаю померти даремно

Впасти з неба без зірок

І ганебна земля

Уражений і порожній

Я страждаю від неправильних рішень

Мій неквапливий подих жадає кінця

Темна постійність

Буквальне поклоніння смерті

І ніщо буття

Моє тіло — храм поранених

Мій голос розповідає історію війни

Моє око — дивиться на заборонене

Моя кров повзе, крадучи біль, який я обожнюю

Щоб сплести нещастя

Спати цієї ночі й ніколи не повторюватись

Час, який я міг відчути, давно минув

У мене є сили

Щоб моя смертельна молитва була справжньою

Моя кров стікає по моїх руках

Мій біль і божевілля

Оточіть мене в формі хвилі

Я дізнався

Радість всіх, хто сумує

Я  став храмом смерті

І смерть дихає в мені

Кістки, важкі, як камінь, стають на місце

Доля написана для тих, хто не бачить

Доля для тих, хто може

А попереду милі славної падали