Viaje Mental - Los Auténticos Decadentes, Adrian Dargelos

Cedo el control y me dejo llevar

A ningún tiempo y a ningún lugar especial

Flotando en un viaje mental

Cruzando el famoso umbral del bien y el mal

Esa nebulosa dónde todo se parece

Y todo da igual, singular, plural

Se diluyen en un lago temporal

Lejos de resolver dudas

Tengo cada día más

Y la paleta de colores no me deja de asombrar

No sé si es real lo que está pasando

O si es un sueño y estoy soñando

Y quién puede saber (y quién puede saber)

Si somos nada o ser (si somos nada o ser)

Ya la mañana se ha hecho tarde

Dentro de poco vendrá la noche

Y quién puede saber (y quién puede saber)

A dónde va el ayer (a dónde va el ayer)

Maravillado me entrego al humor

Y a las visiones de magia y terror ancestral

Flotando en un viaje mental

Cruzando el famoso umbral del bien y el mal

Esa nebulosa donde todo se parece

Y todo da igual, singular, plural

Se diluyen en el agua temporal

Lejos de aclarar mis dudas

Tengo cada día más

Y la paleta de colores no me deja de asombrar

No sé si es real lo que está pasando

O si es un sueño y estoy soñando

Y quién puede saber (y quién puede saber)

Si somos nada o ser (si somos nada o ser)

Ya la mañana se ha hecho tarde

Dentro de poco vendrá la noche

Y quién puede saber (y quién puede saber)

A dónde va el ayer (a dónde va el ayer)

Y la paleta de colores no me deja de asombrar

No sé si es real lo que está pasando

O si es un sueño y estoy soñando

No sé si es real lo que está pasando

O si es un sueño y estoy soñando

Я здаю контроль і відпускаю

Не вчасно і в жодному спеціальному місці

Пливаючи в розумову подорож

Переступивши знаменитий поріг добра і зла

Та туманність, де все схоже

І неважливо, однина, множина

Вони розчиняються в тимчасовому озері

Далеко від вирішення сумнівів

У мене з кожним днем ​​все більше

І колірна палітра не перестає мене дивувати

Я не знаю, чи те, що відбувається, правда

Або якщо це сон і я мрію

І хто може знати (і хто може знати)

Якщо ми ніщо або маємо бути (якщо ми ніщо або бути)

Ранок уже пізній

Скоро настане ніч

І хто може знати (і хто може знати)

Куди йде вчорашній день (куди йде вчорашній день)

Я вражений віддаюся гумору

І до видінь магії та стародавнього жаху

Пливаючи в розумову подорож

Переступивши знаменитий поріг добра і зла

Та туманність, де все схоже

І неважливо, однина, множина

Їх розводять у тимчасовій воді

Далеко від того, щоб прояснити мої сумніви

У мене з кожним днем ​​все більше

І колірна палітра не перестає мене дивувати

Я не знаю, чи те, що відбувається, правда

Або якщо це сон і я мрію

І хто може знати (і хто може знати)

Якщо ми ніщо або маємо бути (якщо ми ніщо або бути)

Ранок уже пізній

Скоро настане ніч

І хто може знати (і хто може знати)

Куди йде вчорашній день (куди йде вчорашній день)

І колірна палітра не перестає мене дивувати

Я не знаю, чи те, що відбувається, правда

Або якщо це сон і я мрію

Я не знаю, чи те, що відбувається, правда

Або якщо це сон і я мрію