I fälens ände - Lönndom

I fälen av en stor man.

Av daga satt Han sig

Liknelsen av glimmerport i fälens ände

Min strävan går däri

Var marja stäles glädjen, ifrån längtans hjärtan

Ett avsked från jordeliv är ett avsked från smärtan

I soluppvaknan bört he rörs, i solnedfall likvis

Men i famnen borti köldens fång, i fälens ände

Vart liv där stane av

Folk lovar med sitt hjärta, folk lovar med sin hand

Under solen knyts förtroeliga band

Men knuten slits ut och folk vänder sig mot folk

En tid av otid antågar, vår glob i uppror står

En jord åt eftermälet vårt, ovisshet spår

Men i Guds hänrer'n ger he lagt

Världen böjd efter dårens tillskaft

Vad bändes och vrides härnest

När häxmän trälar mot makternas höjd

Irrad långt bort.

Mot stupet av fälens ände

У пастках великої людини.

Вдень Він сів

Притча про блискучі ворота в кінці пасток

Моє прагнення входить туди

Будь марья краде радість, із сердець туги

Розставання з земним життям – це розставання з болем

Під час пробудження сонця його треба зрушити, під час восени також

Але в обіймах бранця холоду, в кінці пасток

Кожне життя там стан

Люди обіцяють серцем, люди обіцяють рукою

Під сонцем зав’язуються довірчі зв’язки

Але вузол розривається і люди звертаються до людей

Наближається час розколу, наша земна куля в бунту

Земля з’їла нашу спадщину, сліди невизначеності

Але в Божі руки він дає покладений

Світ нахилився за дурнем

Що далі кололи і крутили

Коли відьми грабують до вершини могутності

Блукав далеко.

До кінця скелі