Eldsjäl - Loke

Klockan sig kämpar från nio till fem, och kontorsbyggnaden andas ut.

Det blir tack för idag och vi ses väl imorrn.

Man går hem och dagen är slut.

Och där hemma påbordet står middagen klar, och ett femtio spänns tetrapack vin.

Och jag kysser min fru, och kramar mina barn i en självklar ömhetsrutin.

Och i kylen där står mellan mjölken och filen ett sexhundragrams

lätt-och-lagompaket,

Och i skafferiet har vi skorpor och socker, sirap, bakpulver och mjöl.

Och i frysen ja där ligger fiskpinnarna, och rester sen, mmm ja gud vet.

Och i källarn under trappen där har jag en back med mellanöl.

För jag är mittemellan, lagom och alldeles normal.

Jag har mina medelstorslagna drömmar, mina medelsvåra val.

Och en genomsnittlig inkomst, och ett neutralt humör,

Ja det blir en mittemellankolisk begravning den dag när jag dör

Min son heter Johan, min dotter Maria, min fru heter Ann-Charlotte.

Att vår hund heter Karo och Misse vår katt, det tror jag att ni redan förstått.

Och vi skrattar om lördan med Lasse Kronér, och vi jublar om försommarn

påLiseberg

Ett McDonald’s-besök och en pizza i veckan ger tillvaron tillräcklig färg.

Om sommarn dåfar vi påhusvagnssemester, eller hur stuga i Lysekil.

Det blir solbad och räkor och minigolfbanor och generell låg profil.

Om julen dåfar vi till svärmor pålandet och vi pysslar och vi dansar kring

glittrande gran.

Och vi myser och pyser i julefriden ända till nyårsdan.

För jag är mittemellan, lagom och alldeles normal.

Jag har mina medelstorslagna drömmar, mina medelsvåra val.

Och en genomsnittlig inkomst, och ett neutralt humör,

Ja det blir en mittemellankolisk begravning den dag när jag dör

Sågick jag här om dagen strosa i nordstan.

Dåstod där en gatupoet och trubadur.

Och han verka såsur såjag frågade vänligt:

Kan du inga sånger i dur?

Men dåsluta han plötsligt att slåsin gitarr.

Och hans stämma blev tonlös och sval.

Han sa:

Sjunga för dig, kasta pärlor till svin.

Jag kan se rakt igenom ditt plastiga

skal.

Ytlig och trist, säker centerpartist.

Impotent om du någonsin får komma till.

Dina vänner och villa och volvo och vovve har ersatt din virilitet.

Men jag lever livet, tar inget för givet.

Jag är stark nog att välja.

Jag gör det jag vill.

Ja, jag älskar och svälter medan du ser påTV, såna som du är det värsta jag vet.

Och idag var det ju torsdag, och jag hade köpt ärtsoppa påkorv, sån där ni vet,

Och ingredienserna till pannkakor som Ann-Charlotte skulle reda till lite

senare påkvällen.

Alltsammans låg i den Hemköpskasse som jag höll i min högra hand.

Men nu ställde jag ner kassen pånordstans kalla betonggolv,

Tittade trubaduren stint i ögonen, och såsvarade jag:

Ja men såbrinn dåeldsjäl, brinn i din egen död.

Ja brinn visionär, i martyrisk misär, dina sånger behövs inte här.

Brinn dåeldsjäl, brinn i din självvalda, självgoda nöd.

Brinn levnadskonstnär, förakta och svär, men jag trivs ändåmed den jag är.

För visst fan är jag mittemellan, lagom, och alldeles normal.

Men jag har ocksåmina drömmar, jag gjorde ocksåmina val.

Jag valde trygghet framför frihet, och det står jag rakryggat för,

Om det såska serveras mellanmål påbegravningen den dag jag dör.

Jag älskade ömt med min hustru den natten, från minnena flög trubaduren sin kos.

Och om morgonen smög jag ut innan hon vaknat och köpte åt henne en ros.

Och vid frukosten skrattade vi hela familjen, vi åt corn flakes och drack

äppeljuice.

Och dåsteg solen upp över radhusidyllen och färga min kind aprikos.

Och sen kämpa sig klockan från nio till fem, och kontorsbyggnaden andades ut.

Det blev tack för idag och vi ses väl imorrn.

Och därmed är sången slut.

Годинник цокає з дев'ятої до п'ятої, а офісна будівля видихає.

Дякую за сьогоднішній день і побачимося завтра.

Ви йдете додому, і день закінчується.

А там вдома на столі обід готовий, і тетрапака вина на п'ятдесят пядь.

І я цілую свою дружину, і обіймаю своїх дітей у самоочевидній рутині ніжності.

А в холодильнику там, між молоком і філе, шістсот грамів

легкий в установці пакет,

А в коморі у нас є скоринки і цукор, сироп, розпушувач і борошно.

А в морозильній камері так, є рибні палички, а потім залишки їжі, ммм та Бог його знає.

А в підвалі під сходами у мене є піднос із проміжним пивом.

Тому що я перебуваю посередині, якраз і цілком нормальний.

У мене є середні мрії, середній вибір.

І середній дохід, і нейтральний настрій,

Так, це будуть меланхолійні похорони того дня, коли я помру

Мого сина звати Йохан, мою доньку Марія, мою дружину звати Анн-Шарлотта.

Те, що нашу собаку звуть Каро, а нашу кішку Міс, я думаю, ви вже зрозуміли.

І ми сміємося про суботу з Лассе Кронером, і ми радіємо початку літа

в Лісеберзі

Відвідування McDonald's і піца на тиждень надають життю достатньо барв.

Влітку ми їдемо на відпочинок на каравані, або як щодо каюти в Лисекілі.

Будуть сонячні ванни, креветки та міні-гольф, і загалом невеликий профіль.

На Різдво ми їдемо до моєї свекрухи, займаємось рукоділлям і танцюємо

блискуча ялина.

А ми тулимося та тулимося в Різдвяні канікули аж до Нового року.

Тому що я перебуваю посередині, якраз і цілком нормальний.

У мене є середні мрії, середній вибір.

І середній дохід, і нейтральний настрій,

Так, це будуть меланхолійні похорони того дня, коли я помру

Тож днями я поїхав сюди на прогулянку північним містом.

Тоді стояв вуличний поет і трубадур.

І він здавався таким божевільним, тому я ласкаво запитав:

Ви не знаєте мажорних пісень?

Але потім раптово перестав грати на гітарі.

І його голос став беззвучним і холодним.

Він сказав:

Співай тобі, кидай перли свиням.

Я бачу крізь твій пластик

оболонка.

Поверхневий і нудний, безпечний центрист.

Імпотент, якщо ви коли-небудь дійдете.

Твої друзі, вілла, вольво та собачка замінили твою мужність.

Але я живу життям, нічого не сприймаю як належне.

Я достатньо сильний, щоб вибирати.

Я роблю, що хочу.

Так, я люблю і голодую, поки ти дивишся телевізор, такі люди, як ти, найгірші, яких я знаю.

А сьогодні був четвер, і я купила гороховий суп з сосисками, такий, де знаєте,

І інгредієнти для млинців, які Анн-Шарлотта б трохи розібрала

пізніше ввечері.

Усе було в Hemköpkasse, яку я тримав у правій руці.

Але тепер я поставив ящик на холодну бетонну підлогу півночі,

Подивився трубадуру прямо в очі, і я відповів:

Так, але так гори, палка душе, гори у власній смерті.

Так, вогонь провидець, у мученицькій біді, твої пісні тут не потрібні.

Горіть палкістю, горіть у своєму самовибраному, самовдоволеному стражданні.

Пристрасний живий художник, зневажають і лають, але я все одно щасливий тим, ким я є.

Звичайно, я перебуваю посередині, якраз і цілком нормальний.

Але я теж маю свої мрії, я теж зробив свій вибір.

Я обрав безпеку, а не свободу, і я дотримуюся цього,

Якщо так, то закуски подадуть на похороні в день моєї смерті.

Тієї ночі я ніжно кохався з дружиною, зі спогадів трубадур злетів з кийком.

А вранці я вискочив, поки вона не прокинулася, і купив їй троянду.

А за сніданком вся сім'я сміялася, ми їли кукурудзяні пластівці і пили

яблучний сік.

А потім сонце зійшло над таунхаусовою ідилією і пофарбувало мою щоку в абрикосовий колір.

А потім стрілка годинника збивалася з дев’ятої до п’ятої, і офісна будівля видихнула.

Дякуємо за сьогоднішній день і побачимося завтра.

І на цьому пісня закінчується.