Seggiovia sull'oceano - Lo Stato Sociale

Possibile che non abbia mai ingoiato nessuno quella sciarpa

La tieni così alta

Ma come fai a respirare?

Lo dicono anche a me ch m’addormento con la coperta fin sopra i capelli

Fin sopra i pensieri

Eppure non ti smetto ancora di sognare

Le tue palle degli occhi rotolano morbide

Come dirigibili in un aquario

Come clessidre nella bocca di una tromba d’aria

Come l’aria che si fa portare

E rimbalzano tra un trillo del telefono un grecismo buffo una bambola di pane

E sulla strada per casa trovano me une un attimo prima

Di decidere

Di scegliere

Di scappare

Se avessi tempo ti regalerei i miei denti

Per lasciarti comporre i miei sorrisi migliori

Dei fiori a spruzzo per un bacio dentro la pioggia

Da fotografare

Un obiettivo concreto

Per poterti disimpegnare

Un’altra crisi da non volere più pagare

Una lacrima sulla scarpa

Una bombola nella sciarpa

E una pellicola di cuore da lasciarti sbucciare

Ma dimmi com'è

Ma dimmi dov'è

Che bisogna scappare

Vorrei avere i baffi più scuri vorrei sembrare un vero uomo

Vorrei essere bello come mi credi

Vorrei

Che ti potessi sbagliare

Avere il successo di un principe delle balere di un segugio di donne facili

Di un sultano barzellettiere

Portarti dentro un letto e convincerti

Che è un astronave e stare in orbita

E mangiare solo mentine e bere solo aranciata

E tapparti il naso e dirti che si può vivere senza respirare

E chiuderti gli occhi e dirti che si può guardare il sole

Ma senza farsi male

Ci sono brutti quartieri sull’altra faccia della luna

Saturno invece è molto vivo il sabato sera

Su mercurio i veri stronzi si fanno di spritz

Su giove sono chiusi i negozi il lunedì niente compere

Io dico io dico io dico io dico

Io dico che a letto dobbiamo restare

E non va poi così male

Se avessi spazio ti offrirei una nuvola

In un paradiso fiscale

Vuoi una seggiovia sull’oceano o una pista da sci sulle scale?

E una coda alle poste di gente che ha scritto il tuo nome

Su un giornale di annunci ma

Come editoriale

È una promessa già falsa

Questa speranza di carta

È il tuo primo morso i quello che avevi iniziato a sbucciare

Ma tanto lo so

Che si è fatto tardi

E devi proprio scappare

Можливо, той шарф ніхто ніколи не ковтав

Ви тримаєте його так високо

Але як ти дихаєш?

Мені також кажуть, що я засинаю з ковдрою на волоссі

До думок

Але я досі не перестаю мріяти

Ваші очні яблука м’яко котяться

Як дирижаблі в акваріумі

Як пісочний годинник у пащі торнадо

Як повітря, яке дозволяє себе нести

І кумедний Grecismo хлібна лялька підстрибує між дзвоном телефону

А по дорозі додому вони знаходять мене за мить до цього

Вирішити

Вибирати

В текти

Якби в мене був час, я б віддав тобі свої зуби

Щоб ви могли скласти мої найкращі посмішки

Розпилюйте квіти для поцілунку під дощем

Фотографувати

Конкретна мета

Щоб мати можливість відключитися

Ще одна криза, за яку ви більше не хочете платити

Сльоза на черевику

Циліндр у шарфі

І плівка-серце, яка дозволить вам очиститися

Але скажи мені, як це

Але скажи мені, де це

Що ми повинні тікати

Я хотів би мати темніші вуса, я хотів би виглядати як справжній чоловік

Мені б хотілося бути такою гарною, якою ти мене думаєш

я б хотів

Що ти можеш помилятися

Мати успіх танцювального принца собаки легких жінок

Жарт султан

Принеси себе в ліжко і переконай себе

Який є космічним кораблем і знаходиться на орбіті

І їжте тільки м’яту і пийте тільки апельсинову газовану воду

І затримай ніс і скажи, що ти можеш жити без дихання

І закрийте очі і скажіть, що ви можете дивитися на сонце

Але без травм

По той бік місяця є погані райони

Сатурн, з іншого боку, дуже живий у суботу ввечері

На ртуті справжні сраки роблять шприц

На Юпітері магазини закриті по понеділках, немає покупок

Я кажу я кажу я кажу я кажу

Я кажу, що ми повинні залишитися в ліжку

І це не так вже й погано

Якби у мене був простір, я б запропонував тобі хмару

У податковій гавані

Хочете крісельний підйомник на березі океану чи лижний схил на сходах?

І черга на пошті до людей, які написали ваше ім’я

В рекламній газеті але

Як редакційний матеріал

Це вже фальшива обіцянка

Ця паперова надія

Це ваш перший шматок, який ви почали лущити

Але я так багато знаю

Що вже пізно

І тобі справді треба тікати