Linea 30 - Lo Stato Sociale

Il turno chiamato corta e quello più estremo della cortissima sono due turni

molto adatti a chi, come il babbo, preferisce alzarsi presto, lavorare e

staccare presto

Dice che così ha la giornata libera anche se poi alle 10 di sera si addormenta

L’azienda, chiamata così senza mai davvero nominarla, è uno di quei posti dove

lavorare è quasi un piacere

Sicuramente quasi un titolo per gente che, sicuramente di titoli non ne ha

Durante tutti gli anni 70 i dipendenti dei servizi dei trasporti pubblici

bolognesi sono stati vestiti con uno stile invidiabile: camicie azzurre,

pantaloni a zampa, mocassini e libertà di barba, baffi e capelli;

tipo George Harrison e Gianni Rivera

Il babbo di storie sulla guida te ne potrebbe raccontare per ore

Per 30 anni ha portato a spasso l’unità più varia con il solo obbiettivo di

finire il turno puntuale;

Perché se sei puntuale finisci il turno in orario

L’Azienda era una roba fresca, giovane

Gli autisti avevano fatto un bel ricambio e non c’erano più quelli del Tramvai

Malgrado le rotaie di via Rizzoli ti facciano ricordare di un’urbanistica di

tempi andati

La linea 30 tagliava Bologna in direzione Nord-Sud

Da San Michele in Bosco alla Bolognina

Portava in centro gli impiegati degli uffici e gli operai della Casaralta alla

Casaralta

Non è un caso che la squadra del quartiere si chiamasse Bo.

CA con il puntino

fra Bo e Ca

Lo leggi come Bocajuniors, ma in realtà significa Bolognina Casaralta

Un giorno in via Marconi il babbo fa fermata

Dalla porta anteriore si affaccia uno tutto di corsa e chiede: «questo va in stazione?»

Scoprì poi di aver imbarcato un giornalista dell’odiatissimo Resto del Carlino

Il babbo è sempre stato uno di molte parole e buoni sentimenti, ma con una

freddezza che in molti punti della mia vita ho scambiato per menefreghismo

Anche quel giorno aveva il solito obbiettivo di staccare il turno in orario,

andare a prendere mio fratello all’asilo e ritornare a casa da mia mamma

Il 2 Agosto 1980 la Linea 30, come al solito, scendeva da via Marconi verso

Piazza dei Martiri, dritto in via Amendola e poi a destra, davanti alla

stazione dei treni

Sembra distantissimo, ma se la fai a piedi in 5 minuti sei arrivato

Il tipo di corsa dice: «è scoppiata una bomba!»

Uno, due, tre, 10, 20, 50, 76 alla prima conta e 85 al definitivo

Centinaia i feriti

Eppure la Linea 30 alle 10 e mezza passò per viale Pietramellara non

sospettando nulla del genere

La stazione dei treni non era più una stazione dei treni

Era una cosa, una roba senza senso o forma

Polvere e macerie, gente ferita e grida

L’ambulanze per prime, la polizia

Una bomba in stazione il 2 di Agosto

Chi ci avrebbe mai pensato?

Chi è stato?

La P2, sicuramente lo Stato lo sa

Non lo sanno gli autisti degli autobus fra cui il babbo

Non lo sanno gli autisti dei taxi

I dipendenti della ferrovia, i lavoratori della CIGAR

Chi passava per caso, chi andava via, tornava

Se ne stava nella sala d’aspetto della seconda classe

Non lo so io nato nel 1985

Non lo sai tu

Nono lo sanno i vigili del fuoco, i medici

Non lo sa ancora nemmeno l’autobus 37 con Agide Melloni che per 16 ore prestò

servizio come soccorritore

La linea 30 oggi passa ancora dalla stazione dei treni di Bologna

Fa ancora quel percorso

In verità chiunque passi dalla stazione fa ancora quel percorso

Раунд, який називається коротким, і найекстремальніший із дуже коротких - це два раунди

дуже підходить для тих, хто, як і їх батько, вважає за краще вставати рано, працювати і

незабаром від’єднайтеся

Каже, що таким чином має вихідний, навіть якщо засинає о 10 вечора

Компанія, яку так називають, навіть не називаючи її, є одним із тих місць, де

працювати майже одне задоволення

Звичайно, майже титул для людей, які точно не мають титулів

Протягом 70-х років працівники служби громадського транспорту

Болоньезе були одягнені в завидному стилі: блакитні сорочки,

брюки-кльош, мокасини і свобода бороди, вусів і волосся;

як Джордж Харрісон і Джанні Рівера

Історії про водіння тата можуть розповідати вам годинами

Протягом 30 років він виводив на прогулянку найрізноманітніший агрегат з єдиною метою

закінчити зміну вчасно;

Тому що, якщо ви пунктуальні, ви закінчите свою зміну вчасно

Компанія була свіжа, молода

Водії зробили гарну заміну, і водіїв Трамвая більше не було

Попри рейки Віа Ріццолі нагадують про містобудування

минулі часи

Лінія 30 розрізає Болонью в напрямку північ-південь

Від Сан-Мікеле-ін-Боско до Болоньїни

Він привів до центру офісних клерів і працівників Casaralta

Казаралта

Не випадково районну команду назвали Бо.

CA з крапкою

між Бо і Са

Ви читаєте це як Bocajuniors, але насправді це означає Болонья Касаральта

Одного разу на вулиці Марконі батько зупиняється

З вхідних дверей хтось вибігає і питає: «Це на вокзал?»

Потім він дізнався, що взяв на борт журналіста з ненависного ресторану Resto del Carlino

Батько завжди був одним із багатьох слів і добрих почуттів, але з одним

холодність, яку я в багатьох моментах свого життя приймав за байдужість

Навіть того дня він мав звичайну мету вчасно залишити зміну,

піди забери мого брата з дитсадка та йди додому до мами

2 серпня 1980 року лінія 30, як завжди, спускалася з Віа Марконі в напрямку

Piazza dei Martiri, прямо на via Amendola, а потім праворуч, перед вул

залізнична станція

Здається, дуже далеко, але якщо ви робите це пішки за 5 хвилин, ви вже прибули

Хлопець-гонщик каже: "Бомба вибухнула!"

Один, два, три, 10, 20, 50, 76 до першого рахунку і 85 до останнього

Сотні поранених

Але лінія 30 о 10 з половиною не проходила через viale Pietramellara

нічого подібного не підозрюючи

Залізничний вокзал більше не був вокзалом

Це була річ, нісенітниця або безформна річ

Пил і уламки, поранені люди і крики

Спочатку швидка допомога, поліція

Бомба на вокзалі 2 серпня

Хто б міг додуматися?

Хто це зробив?

П2, звичайно, держава знає

Водії автобусів, зокрема мій батько, не знають

Таксисти не знають

Працівники залізниці, працівники СИГАРІ

Хто випадково пройшов, хто пішов, той повернувся

Він стояв у приймальні другого класу

Я не знаю, я народився в 1985 році

Ви не знаєте

Пожежники, лікарі, не знають

Навіть автобус 37 з Агіде Меллоні, яка позичила на 16 годин, досі не знає

служба рятувальника

Лінія 30 і сьогодні проходить через залізничний вокзал Болоньї

Воно все ще йде цим шляхом

По правді кажучи, кожен, хто проходить повз станцію, все одно йде цим шляхом