Bad Apple - Lizz Robinett

Ever on and on I continue circling

With nothing but my hate in a carousel of agony

Till slowly I forget and my heart starts vanishing

And suddenly I see that I can’t break free--I'm

Slipping through the cracks of a dark eternity

With nothing but my pain and the paralyzing agony

To tell me who I am, who I was

Uncertainty enveloping my mind

Till I can’t break free, and

Maybe it’s a dream;

maybe nothing else is real

But it wouldn’t mean a thing if I told you how I feel

So I’m tired of all the pain, of the misery inside

And I wish that I could live feeling nothing but the night

You can tell me what to say;

you can tell me where to go But I doubt that I would care, and my heart would never know

If I make another move there’ll be no more turning back

Because everything will change, and it all will fade to black

Will tomorrow ever come?

Will I make it through the night?

Will there ever be a place for the broken in the light?

Am I hurting?

Am I sad?

Should I stay, or should I go?

I’ve forgotten how to tell.

Did I ever even know?

Can I take another step?

I’ve done everything I can

All the people that I see I will never understand

If I find a way to change, if I step into the light

Then I’ll never be the same, and it all will fade to white

Ever on and on I continue circling

With nothing but my hate in a carousel of agony

Till slowly I forget and my heart starts vanishing

And suddenly I see that I can’t break free--I'm

Slipping through the cracks of a dark eternity

With nothing but my pain and the paralyzing agony

To tell me who I am, who I was

Uncertainty enveloping my mind

Till I can’t break free, and

Maybe it’s a dream;

maybe nothing else is real

But it wouldn’t mean a thing if I told you how I feel

So I’m tired of all the pain, of the misery inside

And I wish that I could live feeling nothing but the night

You can tell me what to say;

you can tell me where to go But I doubt that I would care, and my heart would never know

If I make another move there’ll be no more turning back

Because everything will change, and it all will fade to black

If I make another move, if I take another step

Then it all would fall apart.

There’d be nothing of me left

If I’m crying in the wind, if I’m crying in the night

Will there ever be a way?

Will my heart return to white?

Can you tell me who you are?

Can you tell me where I am?

I’ve forgotten how to see;

I’ve forgotten if I can

If I opened up my eyes there’d be no more going back

'Cause I’d throw it all away, and it all would fade to black

Постійно і я продовжую кружляти

Нічого, крім моєї ненависті у каруселі агонії

Поки я повільно забуду, і моє серце не почне зникати

І раптом я бачу, що не можу вирватися на свободу – я

Крізь тріщини темної вічності

Нічого, окрім мого болю та паралізуючої агонії

Щоб сказати мені, хто я, ким я був

Мій розум огортає невизначеність

Поки я не можу вирватися, і

Можливо, це мрія;

можливо, нічого іншого не справжнє

Але це нічого не означало б, якби я скажу вам, що я відчуваю

Тож я втомився від усього болю, від страждань всередині

І я бажаю що жити, не відчуваючи нічого, крім ночі

Ви можете сказати мені, що казати;

ти можеш сказати мені куди йти  але я сумніваюся, що мені це буде цікаво, і моє серце ніколи не дізнається

Якщо я зроблю ще один крок, не більше повернення назад

Тому що все зміниться, і все стане чорним

Чи настане коли-небудь завтра?

Чи переживу я ніч?

Чи знайдеться колись місце для розбитих у світлі?

Мені боляче?

Я сумний?

Чи повинен я залишитися чи я повинен йти?

Я забув, як розповісти.

Чи я колись знав?

Чи можу я зробити ще один крок?

Я зробив усе, що міг

Усіх людей, яких я бачу, ніколи не зрозумію

Якщо я знайду шлях змінитися, якщо вступлю на світло

Тоді я ніколи не буду таким, як і все, зникне до білого

Постійно і я продовжую кружляти

Нічого, крім моєї ненависті у каруселі агонії

Поки я повільно забуду, і моє серце не почне зникати

І раптом я бачу, що не можу вирватися на свободу – я

Крізь тріщини темної вічності

Нічого, окрім мого болю та паралізуючої агонії

Щоб сказати мені, хто я, ким я був

Мій розум огортає невизначеність

Поки я не можу вирватися, і

Можливо, це мрія;

можливо, нічого іншого не справжнє

Але це нічого не означало б, якби я скажу вам, що я відчуваю

Тож я втомився від усього болю, від страждань всередині

І я бажаю що жити, не відчуваючи нічого, крім ночі

Ви можете сказати мені, що казати;

ти можеш сказати мені куди йти  але я сумніваюся, що мені це буде цікаво, і моє серце ніколи не дізнається

Якщо я зроблю ще один крок, не більше повернення назад

Тому що все зміниться, і все стане чорним

Якщо я зроблю ще один крок, якщо зроблю ще один крок

Тоді все розвалиться.

Від мене нічого не залишиться

Якщо я плачу на вітрі, якщо я плачу вночі

Чи знайдеться вихід?

Чи повернеться моє серце до білого?

Чи можете ви сказати мені, хто ви?

Чи можете ви сказати мені де я ?

Я забув, як бачити;

Я забув, чи можу я

Якби  я відкрив очі, більше не було б повернення

Тому що я б викинув все це, і воно все зблідло б до чорного