Мама не грусти - ЛИТВИНЕНКО

Мама, мне не набирай, мама не грусти

Я на замутах грязных

Старший брат присмотрит, не грусти

Я сам бы бросил

Сколько времени в пустую мерили

Я сам бы убежал от этого без сомнения

Ай, по мне отцовский ремень в шкафу плачет

Так же чаще мысли посещают, что я неудачник

Правда все нормально

Мама, мамочка ты не волнуйся,

Я ни в чем тут не нуждаюсь

Только мой ангел страдает.

Разберусь с этой системой

Разберусь с этими стенами

Еще монами, еще монами

Года идут и мы взрослеем и чуть чуть умнеем

И я бы все сейчас отдал, что бы к тебе приехать

Ты просто меня обними у порога скажи

Твой сын вернулся не на долго, мама, все впереди,

А я все чаще по путям, все чаще северо запад

Нашел еще одну работу, но чуть стало легче.

Припев.

Какая жизнь такие мы, нас никто не залечит

Время не лечит, а только калечит печень

Я просыпаюсь после муторного утра вечер

Время не лечит, а только калечит печень

Куплет 2. ЛИТВИНЕНКО.

Готов убить себя за каждое слово

Которое тебе делало больно

Это не просто слово, это не просто слово

Каким бы не был, я все так же для тебя поддержка

Быть может я сейчас взрослею и чуть станет легче

Твои подруги сыновьями хвалятся конечно,

А ты сквозь слезы улыбнешься, из другого теста он

Их другого теста я, мамочка моя.

Припев.

Какая жизнь такие мы, нас никто не залечит

Время не лечит, а только калечит печень

Я просыпаюсь после муторного утра вечер

Время не лечит, а только калечит печень.

Какая жизнь такие мы, нас никто не залечит

Время не лечит, а только калечит печень

Я просыпаюсь после муторного утра вечер

Время не лечит, а только калечит печень.

Какая жизнь такие мы, нас никто не залечит

Время не лечит, а только калечит печень

Я просыпаюсь после муторного утра вечер

Время не лечит, а только калечит печень.

Мамо, мені не набирай, мама не суму

Я на замутах брудних

Старший брат наглядить, не нудьгувати

Я сам би покинув

Скільки часу в порожню міряли

Я сам би втік від цього без сумніву

Ай, по мені батьковий ремінь у шафі плаче

Так ще частіше думки відвідують, що я невдаха

Щоправда все нормально

Мамо, матусю ти не хвилюйся,

Я ні в чому тут не потребую

Тільки мій ангел страждає.

Розберуся з цією системою

Розберуся з цими стінами

Ще монами, ще монами

Роки йдуть і ми дорослішаємо і трохи трохи розумнішим

І я би все зараз віддав, що би до тебе приїхати

Ти просто мене обійми біля порога скажи

Твій син повернувся не на довго, мамо, все попереду,

А я все частіше по шляхах, все частіше північний захід

Знайшов ще одну роботу, але трохи полегшало.

Приспів.

Яке життя такі ми, нас ніхто не залікує

Час не лікує, а тільки калічить печінку

Я прокидаюся після нудного ранку вечір

Час не лікує, а тільки калічить печінку

Куплет 2. ЛИТВИНЕНКО.

Готовий убити себе за кожне слово

Яке тобі робило боляче

Це не просто слово, це не просто слово

Яким би не був, я все так само для тебе підтримка

Може, я зараз дорослішаю і трохи стане легше

Твої подруги синами хваляться звичайно,

А ти крізь сльози посміхнешся, з іншого тіста він

Їхнього іншого тесту я, матуся моя.

Приспів.

Яке життя такі ми, нас ніхто не залікує

Час не лікує, а тільки калічить печінку

Я прокидаюся після нудного ранку вечір

Час не лікує, а тільки калічить печінку.

Яке життя такі ми, нас ніхто не залікує

Час не лікує, а тільки калічить печінку

Я прокидаюся після нудного ранку вечір

Час не лікує, а тільки калічить печінку.

Яке життя такі ми, нас ніхто не залікує

Час не лікує, а тільки калічить печінку

Я прокидаюся після нудного ранку вечір

Час не лікує, а тільки калічить печінку.