To tu pardon - Litost

Czy masz trochę odwagi?

Może mam

Będę czekała jutro na ciebie w kawiarni koło molo.

Wiesz, w której.

W południe

No ale ja…

Nie bój się, nie przyniosę ci wstydu, gdyby któryś z twoich znajomych chciał

nas podejrzeć

Obudź się

To tu pardon

I wiruje świat pod kapeluszem dziś Tomasza Stańko

I kolejny sierpień w życiu co tak nienawidzę go

Oni świętują wolność, ona trzyma ich za dłoń

I dwudziesty piąty rok

Może ujście znajdzie zło

Pod sufitem zawiesimy każdy popełniony błąd

Butelkę czerwonego wina tutaj weź

No i chodź no i chodź no i chodź

To ostatni tylko rozdział mej biografii małym druczkiem

I przykładam oczy dalej do lornetki moich uczuć

I przez miasto sunę dalej w towarzystwie braku wyobraźni

Zastanawiam się który miesiąc tańczysz

Niepotrzebnie ty wyczuwasz w tym podstęp

Nadal chcę cię tylko od tyłu podejść

Ja podaję ogień, ty nie możesz tu odpalić

Mam rację, bo zawsze byliśmy od pary

To to tu pardon

To tu pardon i mój spacer po linach

Lubiłem gładkie twarze duże dupy córek Lyncha

Ty idź do domu dzisiaj proszę tylko zaśnij

Jesteśmy już za starzy wiesz

Żeby grać do czapki

Po co non stop tutaj trącać się o zło

Po co krzyczeć skoro można razem palić i się rżnąć

Ej to tu pardon (to tu pardon)

W towarzystwie zawsze byłem tym trunkowym

Fajansowe zwyczaje, nawyki i przedmioty

I mówiła jakby co noc kładła głowę na słowniku

Przez co czułem się jakbym robił ją po Jerzym Pilchu

Nie dotykam

Nie przytula się

Słomiany zapał

Lądujemy razem na pustyni Atakama

A ty przekmiń sobie dzisiaj czym jest polifonia postaw

Tłumaczę się Dostojewskim kiedy nie śpię po nocach

Na trzynastym piętrze ja już nie spoglądam z okna

Nie chcę widzieć jak się toczą już tam ludzie w samochodach

Ci co pod sufity mieszkań schowali cały świat

A niebo nad głowami dla nich chyba jakiś kant

Kiedy leżysz teraz naga na dywanie

No to pewnie nucisz mantrę ej hoken hoken hoken

Całe życie ja myliłem tu pojęcia

No bo wolność imperatyw ale mieszka tam w burdelach

To tu pardon i mój spacer po linach

Lubiłem gładkie twarze duże dupy córek Lyncha

Ty idź do domu dzisiaj proszę tylko zaśnij

Jesteśmy już za starzy wiesz

Żeby grać do czapki

Po co non stop tutaj trącać się o zło

Po co krzyczeć skoro można razem palić i się rżnąć

Ej to tu pardon (to tu pardon)

Чи є у вас сміливість?

Можливо, у мене є

Я чекаю вас завтра в кафе біля пірсу.

Ви знаєте який.

Опівдні

Ну ... але я ...

Не бійся, я не присоромлю тебе, якщо хтось із друзів захоче

бачити нас

Прокидайся

Це тут вибачте

І світ сьогодні крутиться під капелюхом Томаша Станька

І ще один серпень у моєму житті, який я так ненавиджу

Вони святкують свободу, вона тримає їх за руку

І двадцять п'ятий рік

Може, зло знайде вихід

Кожну помилку повісимо під стелю

Візьміть тут пляшку червоного вина

Давай і давай і давай і давай

Це лише останній розділ моєї біографії дрібним шрифтом

І я дивлюся далі в бінокль своїх почуттів

І крізь місто я ковзаю далі в компанії відсутності уяви

Цікаво, в якому місяці ти танцюєш

Ви не повинні відчувати в цьому підступ

Я все одно хочу підійти до тебе ззаду

Я даю вогонь, тут не запалиш

Я прав, тому що ми завжди були парою

Це це вибачте

Це вибачення і моя прогулянка по канату

Мені подобалися гладкі обличчя великих дупих дочок Лінча

Іди сьогодні додому, будь ласка, просто поспи

Знаєш, ми занадто старі

Грати до шапки

Чого тут весь час про зло втручатися

Навіщо кричати, коли можна курити і трахатися разом

Гей, це вибачення (це вибачення)

У компанії я завжди пив

Фаянсові звичаї, звички та предмети

І говорила так, ніби щовечора клала голову на словник

Це змусило мене відчути, що я роблю це після Єжи Пільха

Я не чіпаю

Він не обіймається

Аромат в соломі

Ми разом приземляємося в пустелі Атакама

І ви сьогодні клянетеся, що таке поліфонія настроїв

Я пояснююся Достоєвському, коли ночами не сплю

На тринадцятому поверсі я вже не дивлюся у вікно

Я не хочу бачити, як люди катаються на машинах

Тих, хто заховав цілий світ під стелею своїх квартир

А небо над головою, мабуть, підступ

Коли ти зараз лежиш голий на килимі

Тоді ви, напевно, наспівуєте мантру ej hoken hoken hoken

Все життя я плутаю тут поняття

Ну бо свобода обов'язкова, а він там живе в борделях

Це вибачення і моя прогулянка по канату

Мені подобалися гладкі обличчя великих дупих дочок Лінча

Іди сьогодні додому, будь ласка, просто поспи

Знаєш, ми занадто старі

Грати до шапки

Чого тут весь час про зло втручатися

Навіщо кричати, коли можна курити і трахатися разом

Гей, це вибачення (це вибачення)