Behind These Doors - Listener, Dan Smith

Behind these doors, the things that are valued

as the norm would cause the most open minds to close.

The locks that hold these patrons inside

would make most bank vaults jealous and look old.

And once it shuts and your world goes black,

even when your eyes are wide open, they’re closed.

Sealed from truth and the ability

to find the bottom of it.

I’m not gonna lie and say

I haven’t been inside, but miraculously my soul hasn’t rotted from it.

I personally am attracted to the bright colorless

being that is its pull.

Singing songs to my

ears like sirens pulling wool over the parts that I need to see.

I know the heat, the pain, I can feel it inside me.

But its sharpness makes me numb, and my memory releases

the immediate danger status I tag so lovingly to the knob.

The door pushes open so easily, I note how well greased its hinges are.

The smooth sanded finish not repelling, but inviting me,

saying my name and appealing to my selfish inner greed as my fingers go

running across the plain.

Like a kid in a candy store or

a bull in a china cabinet, to be more accurate to the

situation’s name as I explore.

I notice the deep impressions curved by a skilled craftsman,

pointing its bony finger in my direction.

But finally

just as quietly as it runs vertically across my lips oh so silently,

it shows me how to always answer with a smile and a «Yes Sir».

That’s the mesmerizing effect it has as I memorize

the bold faced letter «S"word.

Behind these doors, the things that are valued

as the norm would cause the most open minds to close.

The locks that hold these patrons inside

would make most bank vaults jealous and look old.

And once it shuts and your world goes black,

even when your eyes are wide open, they’re closed.

My eyes go to tearing up, but really

they’re just irritated, and not

because my emotions can’t handle all the situations

my body puts them in.

Faded memories, which just last week, I vowed to

never forget haunt me.

Daunting and floating near my head

whispering how much I’ll regret not remembering.

The open doors that I’ve lead myself to believe that I open

slam shut in my face and I walk away red eyed and cry hoping.

I know it’s the «I"that keeps me here,

the lust of the eyes and the pride of looking at life through a mirror,

and not acknowledging fear as a real emotion to be respected.

I minimize, I ostracize, and I try and do it all for me;

I point to the sky with one finger all the while consciously

knowing I have three fingers pointing right back at me.

Behind these doors I know I’ll get all the recognition I need

to feed my chubby ego and mind,

but it’s the lies I’m blind to, and I find myself always

rubbing my eyes.

And still I focus hovering at the ominous,

slender, sans serif letter «I».

Behind these doors, the things that are valued

as the norm would cause the most open minds to close.

The locks that hold these patrons inside

would make most bank vaults jealous and look old.

And once it shuts and your world goes black,

even when your eyes are wide open, they’re closed.

Towards the end, I can see it now

and I smile sheepishly but knowing I’m exhausted.

I sit near the entrance warning the weak and curious,

displaying my scars and downplaying my accomplishments.

This type of canter no longer hurts my feelings

for I’ve been behind all the doors I care to open.

I’ve been promised it all and given gold plated sand.

I sit with knives in my back looking at the smiles of those

who hold them.

Sometimes I beat myself’s brain for ever

listening to what’s behind the door.

I was so interested, couldn’t be stopped

and it just wouldn’t be ignored, but now I pay expenses

my poor frame can never afford, in this lifetime or another.

I guess the joke and the blame’s on me as I scowl

wishing I had real friends.

It’s my own fault though.

I saw the «S"worshipped the «I"and now it’s time for my «eNd».

Behind these doors, the things that are valued

as the norm would cause the most open minds to close.

The locks that hold these patrons inside

would make most bank vaults jealous and look old.

And once it shuts and your world goes black,

even when your eyes are wide open, they’re closed.

За цими дверима речі, які цінуються

як норма змусить найбільш відкриті уми закритися.

Замки, які утримують цих покровителів всередині

змусить більшість банківських сховищ заздрити і виглядати старими.

І як тільки він замкнеться і ваш світ стане чорним,

навіть коли твої очі широко відкриті, вони закриті.

Закритий від істини і здібностей

щоб знайти його дно.

Я не буду брехати і казати

Я не був усередині, але дивом моя душа не згнила від цього.

Мене особисто приваблює яскраве безбарвне

тому, що це його притягнення.

Співаємо пісні мому

вуха, як сирени, що натягують шерсть на ті частини, які мені потрібно побачити.

Я знаю жар, біль, я відчуваю це всередині себе.

Але його різкість змушує мене німіти, а моя пам’ять звільняється

статус безпосередньої небезпеки, який я так любо помічаю к ручці.

Двері відкриваються так легко, що я помічаю, наскільки добре змащені її петлі.

Гладка шліфована обробка не відштовхує, а запрошує мене,

вимовляючи моє ім’я й апелюючи до моїй егоїстичної внутрішньої жадібності, як мої пальці

біжить рівниною.

Як дитина в кондитерській або

бик у китайській шафі, щоб бути точніше

назва ситуації, як я досліджую.

Я помічаю глибокі враження, створені кваліфікованим майстром,

показуючи кістлявим пальцем у мій напрямок.

Але нарешті

так само тихенько, як пробігає вертикально по моїх губах, о так тихенько,

це показує як завжди відповідати посмішкою та «Так, сер».

Це той зачаровуючий ефект, який він має, коли я запам’ятовую

жирна буква «S» слово.

За цими дверима речі, які цінуються

як норма змусить найбільш відкриті уми закритися.

Замки, які утримують цих покровителів всередині

змусить більшість банківських сховищ заздрити і виглядати старими.

І як тільки він замкнеться і ваш світ стане чорним,

навіть коли твої очі широко відкриті, вони закриті.

Мої очі аж сльози, але насправді

вони просто роздратовані, і ні

тому що мої емоції не можуть впоратися з усіма ситуаціями

моє тіло вкладає їх.

Зів’ялі спогади, яким я поклявся лише минулого тижня

ніколи не забувай переслідувати мене.

Страшно й пливе біля моєї голови

шепочучи, як сильно я буду шкодувати, що не згадав.

Відкриті двері, до яких я примусив себе вірити, що я відчиняю

закрий мені обличчя, і я відходжу з червоними очима й плачу з надією.

Я знаю, що це «я» тримає мене тут,

хіть очей і гордість дивитися на життя крізь дзеркало,

і не визнавати страх як справжню емоцію, яку потрібно поважати.

Я мінімізую, остракикую і намагаюся все це за себе;

Я вказую на небо одним пальцем весь час свідомо

знаючи, що в мене три пальці, спрямовані назад.

За цими дверима я знаю, що отримаю все те визнання, яке мені потрібно

щоб нагодувати моє пухке его і розум,

але я сліпий до брехні і завжди знаходжу себе

протираю очі.

І все-таки я зосереджуюся на зловісному,

тонка буква «I» без засічок.

За цими дверима речі, які цінуються

як норма змусить найбільш відкриті уми закритися.

Замки, які утримують цих покровителів всередині

змусить більшість банківських сховищ заздрити і виглядати старими.

І як тільки він замкнеться і ваш світ стане чорним,

навіть коли твої очі широко відкриті, вони закриті.

Ближче до кінця я бачу це зараз

і я сором’язливо посміхаюся, але знаю, що втомився.

Я сиджу біля входу, попереджаючи слабких і допитливих,

показувати мої шрами та применшувати мої досягнення.

Цей тип галопу більше не шкодить моїм почуттям

бо я був за всіма дверима, які хочу відкрити.

Мені все пообіцяли і дали позолочений пісок.

Я сиджу з ножами в спині, дивлячись на їх посмішки

хто їх тримає.

Іноді я назавжди збиваю собі мозок

слухати що за дверима.

Я був настільки цікавий, що не міг мене зупинити

і це не не ігноруватимуть, але тепер я оплачую витрати

мій поганий стан ніколи не може собі дозволити ні в цьому, ні в іншому житті.

Я здогадуюсь, що жарт і провина на мені поки я скривюся

хотів би мати справжніх друзів.

Хоча я сам винен.

Я бачив, як «S» поклонявся «Я», і тепер настав час мого «кінця».

За цими дверима речі, які цінуються

як норма змусить найбільш відкриті уми закритися.

Замки, які утримують цих покровителів всередині

змусить більшість банківських сховищ заздрити і виглядати старими.

І як тільки він замкнеться і ваш світ стане чорним,

навіть коли твої очі широко відкриті, вони закриті.