С нуля - LISSEN2

Нет!

И ещё один разряд.

И, будто пальцы по кнопкам, дождь бьёт в асфальт.

Конец, всё, его закончился танец.

И значит начинать всё снова с нуля,

Но нет!

Ещё один разряд.

И, будто пальцы по кнопкам, дождь бьёт в асфальт.

Конец, всё, его закончился танец.

И значит начинать всё снова с нуля.

Впусти меня к себе в сердце и навсегда оставь,

Как я когда-то оставил там тебя навсегда.

Мелодия моя соединяет,

И, вроде бы тепло, но не тает она.

Мысли зажаты в тиски и, уже в который раз,

Остыл этот дымящийся чай на столе.

Что происходит с нами?

Не понимаю.

Объясни.

Помоги вникнуть в этот момент,

Ведь обоюда острая если,

Значит целебная плюс, значит, нежность.

А если возникла цена, и стал дороже серебряник,

То не была или исчезла.

В аренду сдаётся бездна, свободный полёт,

Расплата — капли.

Там где-то далеко внизу расплывчата резкость и не видно дождей.

Наши окна закрыли рольставни.

Нет!

И ещё один разряд.

И, будто пальцы по кнопкам, дождь бьёт в асфальт.

Конец, всё, его закончился танец.

И значит начинать всё снова с нуля,

Но нет!

Ещё один разряд.

И, будто пальцы по кнопкам, дождь бьёт в асфальт.

Конец, всё, его закончился танец.

И значит начинать всё снова с нуля.

Впусти меня к себе в сон, а пробудившись, забудь.

Но вновь потом в нём по имени тебя назову.

Пока в разных концах земли

Миллионы ключей продолжают крутиться в скважинах.

И телефоны продолжают звонить

Сквозь океаны, моря, города, ring-ring-ring.

В трубках два голоса в тон и в одном

Надежда на то, что может снег скоро сойдёт.

О да, это песня сердца.

Линии белые сменяют белые в инверсии.

Ливни, бесшумные ливни.

Но даже к снегу дождь бывает ревнив.

Вот взор издалека сменили твой взгляд, глаза в упор.

И теперь стекло, а не рука меня держит за руку.

Мне снишься не ты давно, а какой-то каменный лес,

Выжженный лес и гром.

Ні!

І ще один розряд.

І, наче пальці по кнопках, дощ б'є в асфальт.

Кінець, все, закінчився танець.

І означає починати все знову з нуля,

Але немає!

Ще один розряд.

І, наче пальці по кнопках, дощ б'є в асфальт.

Кінець, все, закінчився танець.

І означає починати все знову з нуля.

Впусти мене до себе в серце і назавжди залиш,

Як я колись залишив там тебе назавжди.

Мелодія моя з'єднує,

І, начебто тепло, але не тане вона.

Думки затиснуті в тиски і, вже в котре,

Охолонув цей димний чай на столі.

Що відбувається з нами?

Не розумію.

Поясни.

Допоможи вникнути в цей момент,

Адже обопільна гостра якщо,

Значить цілюща плюс, отже, ніжність.

А якщо виникла ціна, і стал дорожчий срібник,

То не була чи зникла.

В оренду здається безодня, вільний політ,

Розплата — краплі.

Там десь далеко внизу розпливчаста різкість і не видно дощів.

Наші вікна закрили ролети.

Ні!

І ще один розряд.

І, наче пальці по кнопках, дощ б'є в асфальт.

Кінець, все, закінчився танець.

І означає починати все знову з нуля,

Але немає!

Ще один розряд.

І, наче пальці по кнопках, дощ б'є в асфальт.

Кінець, все, закінчився танець.

І означає починати все знову з нуля.

Впусти мене до себе в сон, а пробудившись, забудь.

Але знову потім у ньому по імені тебе назву.

Поки що в різних кінцях землі

Мільйони ключів продовжують крутитися в свердловинах.

І телефони продовжують дзвонити

Крізь океани, моря, міста, ring-ring-ring.

В трубках два голоси в тон і в одному

Надія на те, що може сніг скоро зійде.

О так, це пісня серця.

Лінії білі змінюють білі в інверсії.

Зливи, безшумні зливи.

Але навіть до снігу дощ буває ревнивий.

Ось погляд здалеку змінили твій погляд, очі в упор.

І тепер скло, а не рука мене тримає за руку.

Мені снишся не ти давно, а якийсь кам'яний ліс,

Випалений ліс і гром.