Города - LISSEN2

«В тёплую постель, к горячему чаю»

И пусть это всё пока ещё где-та там

Знай!

что я лечу уже, скоро я возвращаюсь

Огнями в след, светят мне города.

Города, над домами туман и дым.

Тайны, камни, дай мне вдоволь напиться воды,

С дороги дальней встречай меня я на пути домой

Знаешь, я возвращаюсь!

В города, над домами туман и дым.

Тайны, камни, дай мне вдоволь напиться воды,

С дороги дальней встречай меня я на пути домой

Знаешь, я возвращаюсь!

Переходим от пасмурных дат к белым числам,

Мы переходим от как-то не так к более чем

Радость выразим количеством самых счастливых мыслей

Наших с тобой мои книги дворовых качая ждём

Времени когда уже можно будет сказать что каждый час

Теперь отныне кажется счастьем,

И картины на стене запечатляла момент как

Листья подали признаки жизни…

В голове бардак, железные птицы бороздят

В воздух, города, тосты, кто-то запутан в сетях,

Ищет и не может найти подступы.

Готруби, 360 эшелон до дома

Глаза закрыв на полёт, после опомнившись

Проснись, ремни, к посадке готов?

Ночной рейс прибывает в город из городов.

Города, над домами туман и дым.

Тайны, камни, дай мне вдоволь напиться воды,

С дороги дальней встречай меня я на пути домой

Знаешь, я возвращаюсь!

В города, над домами туман и дым.

Тайны, камни, дай мне вдоволь напиться воды,

С дороги дальней встречай меня я на пути домой

Знаешь, я возвращаюсь!

Экспресс в ., нас разносят с тобою в сторону,

Между нами десятки тысяч и сотни миль,

Мы близки, но так далеки от дома

И если будет грусть, пусть она будет не долгой.

Пускай чигарят колёса, на картах нет вскуса,

Если будешь ждать я обещаю вернутся,

Пускай льда, а здесь кипит волга

И пусть плачет дождь, пусть снег станет тёплым.

Пускай время ускорит ход, по дороге часы,

А я буду считать, секунды до встречи,

Ведь скоро придёт месяц, со знаком весы

И ты поймёшь что разлука не вечна.

Так давай-же скорей рванём в сторону дома

И пускай дорога качает вагон в сон

И пусть тёплый бриз сменит северный ветер,

Я возвращаюсь к тебе, к городам.

Города, над домами туман и дым.

Тайны, камни, дай мне вдоволь напиться воды,

С дороги дальней встречай меня я на пути домой

Знаешь, я возвращаюсь!

В города, над домами туман и дым.

Тайны, камни, дай мне вдоволь напиться воды,

С дороги дальней встречай меня я на пути домой

Знаешь, я возвращаюсь!

«В теплу постіль, до гарячого чаю»

І нехай це все поки що десь там

Знай!

що я лечу вже, скоро я повертаюся

Вогнями вслід, світять мені міста.

Міста, над будинками туман і дим.

Таємниці, каміння, дай мені вдосталь напитися води,

З дороги далекою зустрічай мене я на шляху додому

Знаєш, я повертаюся!

У міста, над будинками туман і дим.

Таємниці, каміння, дай мені вдосталь напитися води,

З дороги далекою зустрічай мене я на шляху додому

Знаєш, я повертаюся!

Переходимо від хмарних дат до білих чисел,

Ми переходимо від якось не так до більш ніж

Радість висловимо кількістю найщасливіших думок

Наших з тобою мої книги дворових качаючи чекаємо

Часу коли вже можна буде сказати що кожну годину

Тепер відтепер здається щастям,

І картини на стіні зображувала момент як

Листя подали ознаки життя.

У голові бардак, залізні птиці бороздять

Повітря, міста, тости, хтось заплутаний у мережах,

Шукає і не може знайти підступи.

Готрубі, 360 ешелон до будинку

Очі закривши на політ, після схаменувшись

Прокинься, ремені, до посадки готовий?

Нічний рейс прибуває до міста з міст.

Міста, над будинками туман і дим.

Таємниці, каміння, дай мені вдосталь напитися води,

З дороги далекою зустрічай мене я на шляху додому

Знаєш, я повертаюся!

У міста, над будинками туман і дим.

Таємниці, каміння, дай мені вдосталь напитися води,

З дороги далекою зустрічай мене я на шляху додому

Знаєш, я повертаюся!

Експрес ст., нас розносять з тобою в бік,

Між нами десятки тисяч і сотні миль,

Ми близькі, але так далекі від будинку

І якщо буде сум, нехай він буде не довгим.

Нехай чигарять колеса, на картах немає скуса,

Якщо чекатимеш я, обіцяю повернуться,

Нехай льоду, а тут кипить волга

І нехай плаче дощ, нехай сніг стане теплим.

Нехай час прискорить хід, по дорозі годинник,

А я буду вважати, секунди до зустрічі,

Адже незабаром прийде місяць, зі знаком ваги

І ти зрозумієш що розлука не вічна.

Так давай скоріше рвемо в бік будинку

І нехай дорога качає вагон у сон

І нехай теплий бриз змінить північний вітер,

Я повертаюся до тебе, до міст.

Міста, над будинками туман і дим.

Таємниці, каміння, дай мені вдосталь напитися води,

З дороги далекою зустрічай мене я на шляху додому

Знаєш, я повертаюся!

У міста, над будинками туман і дим.

Таємниці, каміння, дай мені вдосталь напитися води,

З дороги далекою зустрічай мене я на шляху додому

Знаєш, я повертаюся!