Knots - Lisa Hannigan

It was early in the morning

We were sitting on the stoop

There wheeled away a starling

And I thought that I would, too

Oh, for all I knew

I was lost through and through

In my high heels

And my old dress

With my new keys

In the wrong city

I-I-I, I tie the knots to remember in my heart

So I choke and I sputter to a stop

I am a borrower and lender of the lot

I walk away asleep

And chalk an outline round the scene

This shadow play of whiskey talk

A heavy denier dream

Oh, let it be

I was lost in him and me

I tie the knots to remember in my heart

I tie the knots to remember in my heart

So I choke and I sputter to a stop

Був рано вранці

Ми сиділи на приступі

Там відкотився шпак

І я думав, що я также

О, наскільки я знав

Я загубився наскрізь

На моїх високих підборах

І моя стара сукня

З моїми новими ключами

Не в тому місті

Я-я-я, я зав’язую вузли, щоб запам’ятати в мому серці

Тож я задихаюся й запинаю до зупинки

Я позичальник та позикодавець лоту

Я йду спати

І обведіть крейдою контур сцени

Ця гра тіней розмови про віскі

Сон із важким запереченням

О, нехай буде

Я загубився в нім і мені

Я зав’язую вузли, щоб запам’ятати в мому серці

Я зав’язую вузли, щоб запам’ятати в мому серці

Тож я задихаюся й запинаю до зупинки