Tua - Liniker e os Caramelows, Liniker, Tassia Reis

Pensei numa canção, meu bem

Que falasse de amor, então vem cá

Me dá um beijo, que eu quero

Teu cheiro grudado no meu edredom

Me ensina a ter paciência, a ciência

Que instiga o meu eu.

Já foi!

Quero andar por aí descalça

Sem nada ao lado de um vinho bom

Deitado na mesa de um bar

Reconheço o teu cheiro ao entrar

Quem me deixa louca, rouca

A moça não vai aguentar

Pensei numa canção, meu bem

Que falasse de amor, então vem cá

Me da um beijo, que eu quero

Teu cheiro grudado no meu edredom

Me ensina a ter paciência, ciência

Que instiga o meu eu.

Já foi!

Quero andar por ai descalça

Sem nada ao lado de um vinho bom

Deitado na mesa de um bar

Reconheço o teu cheiro ao entrar

Quem me deixa louca, rouca

A moça não vai aguentar

Tua ah, tua ah, tua ah, tua ah Tua ah, tua ah, tua ah, tua ah

São cinco versos, seis ou mais

Que me fazem querer gritar

Tiro a roupa com um riso acanhado

Meu bem, me chame de tua

São cinco versos, seis ou mais

Que me fazem querer gritar

Tiro a roupa com um riso acanhado

Meu bem, me chame de tua

Tua ah, tua ah, tua ah, tua ah Tua ah, tua ah, tua ah, tua ah Tiro a roupa com um riso acanhado

Meu bem, me chame de tua

«Isn't she lovely

Isn’t she wonderful

Isn’t she precious

Less than one minute old

I never thought through love we’d be Making one as lovely as she

But isn’t she lovely made from love»

Я придумав пісню, дитинко

Щоб поговорити про кохання, тож приходьте сюди

Поцілуй мене, чого я хочу

Твій запах прилип до моєї ковдри

Мене вчить терпіння, науки

Це спонукає мене.

Вже пішло!

Я хочу ходити босоніж

Нічого поряд з хорошим вином

Лежачи на барному столі

Я впізнаю твій запах, коли входжу

Хто зводить мене з розуму, хрип

Дівчина не візьме

Я придумав пісню, дитинко

Щоб поговорити про кохання, тож приходьте сюди

Поцілуй мене, чого я хочу

Твій запах прилип до моєї ковдри

Це вчить мене бути терплячим, наука

Це спонукає мене.

Вже пішло!

Я хочу ходити босоніж

Нічого поряд з хорошим вином

Лежачи на барному столі

Я впізнаю твій запах, коли входжу

Хто зводить мене з розуму, хрип

Дівчина не візьме

Твій ах, твій ах, твій ах, твій ах Твій ах, твій ах, твій ах, твій ах

Віршів п’ять, шість і більше

Від цього мені хочеться кричати

Роздягаючись із сором'язливою посмішкою

Крихітко, називай мене своїм

Віршів п’ять, шість і більше

Від цього мені хочеться кричати

Роздягаючись із сором'язливою посмішкою

Крихітко, називай мене своїм

Твій ах, твій ах, твій ах, твій ах Твій ах, твій ах, твій ах, твій ах Я знімаю свій одяг із сором’язливою посмішкою

Крихітко, називай мене своїм

«Хіба вона не чарівна

Хіба вона не чудова?

Хіба вона не дорогоцінна

Менше однієї хвилини

Я ніколи не думав, що через кохання ми зробимо таку ж чудову, як вона

Але хіба вона не мила, зроблена з любові»