The Things I Should Have Said - Lindisfarne, Alan Hull, Ray Jackson

Two by two the lovers wandered off into the night

Leaving me alone with someone who I only knew by sight

So we sat and watched each other through the fading firelight

Each one waiting for the silence to be broken

And the things I should have said

That were whispering in my head

Would not be spoken

The black-eyed master glared at me with malice in his eye

The spittle from his twisted lips ran down to his bow-tie

I was dumb before his accusations I dared not deny

When he done with me I stood outside there shattered

And the things I should have said

That came rushing to my head

No longer mattered

Teachers from whose mellowed mouths great pearls of wisdom crawl

To those who scrawl obscenities upon the alley walls

The joke is on the bloke who never spoke a word at all

But whose dreams lay unrevealed 'til they were rotten

And the things I should have said

That I was keeping in my head

Have been forgotten

The things I should have said (repeat to fade)

Двоє за двома закохані йшли в ніч

Залишивши мене наодинці з кимось, кого я знав лише в очі

Тож ми сиділи й дивилися один на одного крізь згасаюче світло вогню

Кожен з них чекає, поки тиша порушиться

І те, що я мав би сказати

Це шептало в моїй голові

Не розмовляли б

Чорноокий майстер глянув на мене зі злобою в очах

Плівка з його скривлених губ стікала до краватки-метелика

Я був німий перед його звинуваченнями, які не смів заперечувати

Коли він закінчив зі мною, я стояла на вулиці розбита

І те, що я мав би сказати

Це прийшло мені в голову

Більше не має значення

Вчителі, з тихих уст яких виповзають великі перлини мудрості

Для тих, хто пише нецензурні слова на стінах алеї

Жарт на чоловіку, який ніколи не промовляв ні слова

Але чиї мрії лежали нерозкриті, поки не згнили

І те, що я мав би сказати

що я тримав у голові

Були забуті

Те, що я повинен був сказати (повторіть, щоб зникнути)