Panteão - Linda Martini

Quando o motivo me encontrar

Vou pensar em assentar e fazer um enxoval

De todas as coisas sem razão

Que deixámos pelo chão

Sem saber onde arrumar

Como um outro lado em nós

Que nos vire do avesso

Que invente um recomeço

Que se foda o panteão

Dou os ossos a um cão

Que me roa a salivar

Faz que apetece

Tudo apodrece se te for demais

Deixa que cura

Sei lá se cura

Morremos iguais

Коли причина знайде мене

Я подумаю про те, щоб сісти й зробити штани

З усіх нерозумних речей

Що ми залишили на підлозі

Не знаючи, де взяти

Як інша наша сторона

Це перевертає нас з ніг на голову

Щоб винайти перезапуск

До біса пантеон

Даю кістки собаці

Який біль слини

змусити вас відчути себе

Все гниє, якщо для вас занадто

нехай загоїться

Я не знаю, чи загоюється

Ми вмираємо однаково