Невский туман - Лидия Клемент

Нева в туман закутала мосты,

Оделся Невский в серый макинтош.

Я знаю, что сегодня где-то ты По городу осеннему идешь.

Я ветру нежно руки протяну,

Он мне дыханье губ твоих принес.

И сквозь туман в глаза я загляну,

Что светятся в дали, как сотни звезд.

Мне улицы расскажут о тебе,

И кленов пожелтевшая листва

Шепнет, что ты одни в моей судьбе

И только для тебя любви слова.

Туман пройдет, и над седой Невой

Раскинет небо снова синеву.

Мы встретимся, мы встретимся с тобой

Не в сказке, не во сне, а наяву.

Туман пройдет, и над седой Невой

Раскинет небо снова синеву.

Мы встретимся, мы встретимся с тобой

Не в сказке, не во сне, а наяву.

Нева в туман закутала мости,

Одягнувся Невський у сірий макінтош.

Я знаю, що сьогодні десь ти По місту осінньому йдеш.

Я вітру ніжно руки простягну,

Він мені подих губ твоїх приніс.

І крізь туман у очі я загляну,

Що світяться вдалині, як сотні зірок.

Мені вулиці розкажуть про тебе,

І кленів пожовкле листя

Шепне, що ти одні в моїй долі

І тільки для тебе любові слова.

Туман пройде, і над сивою Невою

Розкине небо знову синьову.

Ми зустрінемося, ми зустрінемося з тобою

Не в казці, не во сні, а наяву.

Туман пройде, і над сивою Невою

Розкине небо знову синьову.

Ми зустрінемося, ми зустрінемося з тобою

Не в казці, не во сні, а наяву.