Draw and Quarter -

The lady on the hill locked above the crystal lake

And walked through the gate of the morning sunrise.

Everlasting time reveals to me her dream

And does she hear my song on the outer sphere.

It was so long ago somewhere in the mists of past,

For a time I meant to hear her voice or was it just the wind?

Chase down where the rivers flows,

Behind the darkest green.

The night is calling out,

A cold wind’s dream.

You see your face below,

Into the liquid sea.

I’m standing on the top,

Where the elders used to be.

Now, I hear the tolling bell oblivion is hunting me,

But I still remember the wind into the dream.

In the night they will rise and sing their song,

Among the ivy, they will retain the light.

The crystal lake is getting dry and disappears,

But will she hear my song on the outer sphere.

Chase down where the rivers flows,

Behind the darkest green.

The night is calling out,

A cold wind’s dream.

You see your face below,

Into the liquid sea.

I’m standing on the top,

Where the elders used to be.

Chase down where the rivers flows,

Behind the darkest green.

The night is calling out,

A cold wind’s dream.

You see your face below,

Into the liquid sea.

I’m standing on the top,

Where the elders used to be.

Oh, can you hear me now,

On the cold wind within?

The leafs are falling down

And the black swan sights.

And the black swan sights.

Жінка на пагорбі, замкненому над кришталевим озером

І пройшов через браму ранкового світанку.

Вічний час відкриває мені її мрію

І чи чує вона мою пісню на зовнішній сфері.

Це було так давно десь у тумані минулого,

Якийсь час я хотів почути її голос чи це був просто вітер?

Гнати туди, де течуть ріки,

Позаду найтемніша зелень.

Ніч кличе,

Сон холодного вітру.

Ти бачиш своє обличчя внизу,

В рідке море.

Я стою на вершині,

Там, де колись були старійшини.

Тепер я чую, як дзвінкий дзвін забуття полює на мене,

Але я все ще пам’ятаю вітер уві сні.

Вночі вони встануть і заспівають свою пісню,

Серед плюща вони збережуть світло.

Кришталеве озеро висихає і зникає,

Але чи почує вона мою пісню на зовнішній сфері.

Гнати туди, де течуть ріки,

Позаду найтемніша зелень.

Ніч кличе,

Сон холодного вітру.

Ти бачиш своє обличчя внизу,

В рідке море.

Я стою на вершині,

Там, де колись були старійшини.

Гнати туди, де течуть ріки,

Позаду найтемніша зелень.

Ніч кличе,

Сон холодного вітру.

Ти бачиш своє обличчя внизу,

В рідке море.

Я стою на вершині,

Там, де колись були старійшини.

О, ти чуєш мене зараз,

На холодному вітрі всередині?

Листя опадає

І зірки чорного лебедя.

І зірки чорного лебедя.