Days All the Same - Let's Go Bowling

In leaving, he took a look out

Wet streets, now he’s down the stairwell

The path on which he’s travelled so much

Familiarity’s within his clutch

The breeze cuts into his raincoat

Sidewalk moves below his feet slow

Keeps walking in a private haze

Faces pass, never break his gaze

He ambles with a fanciful thought

An outing of cackles enticed by a single thought

He enters the usual café

Drinks a cup and is on his way

But he’s not headed for a lively space

He’s well content with his own place

What others see as a horrible shame

The fact that his days are all the same

Somewhere people own a habit

But deny any proof they have it

Somewhere he’ll sit parading his thoughts

Past a crowd of clowns waving like robots

His world in order and locked from inside

The pull-tab key is safe in his pocket

But he’s not headed for a lively place

He’s well content with his own space

What others see as a terrible shame

The fact that his days are all the same

He ambles with a fanciful thought

And familiarity is all he’s got

In leaving, he took a look out

Wet streets, now he’s down the stairwell

The path on which he’s travelled so much

Familiarity’s within his clutch

But he’s not headed for a lively space

He’s well content with his own place

What others see as a horrible shame

His mind’s made up in any case

What others see as a terrible shame

He’s well content with his own place

What others see as a horrible shame

The fact is he’ll never change

Виходячи, він оглянувся

Вулиці вологі, тепер він спускається по сходах

Шлях, яким він так багато пройшов

Знайомство в його лапах

Вітер врізається в його плащ

Тротуар рухається під його ногами повільно

Продовжує ходити в приватному тумані

Обличчя проходять, ніколи не зривають його погляду

Він мандрує з вигадливою думкою

Вигук, який спокушає одна думка

Він заходить у звичайне кафе

Випиває чашку й їде

Але він не прямує до жвавого простору

Він цілком задоволений своїм місцем

Те, що інші вважають жахливим ганьбою

Про те, що його дні однакові

Десь у людей є звичка

Але заперечуйте будь-які докази, які вони мають

Десь він сидітиме, демонструючи свої думки

Повз натовп клоунів, що махають руками, як роботи

Його світ упорядкований і замкнений зсередини

Ключ із язиком у надійному місці в його кишені

Але він не прямує до жвавого місця

Він цілком задоволений своїм власним простором

Те, що інші вважають жахливим ганьбою

Про те, що його дні однакові

Він мандрує з вигадливою думкою

І знайомство — це все, що він має

Виходячи, він оглянувся

Вулиці вологі, тепер він спускається по сходах

Шлях, яким він так багато пройшов

Знайомство в його лапах

Але він не прямує до жвавого простору

Він цілком задоволений своїм місцем

Те, що інші вважають жахливим ганьбою

У будь-якому випадку він вирішив

Те, що інші вважають жахливим ганьбою

Він цілком задоволений своїм місцем

Те, що інші вважають жахливим ганьбою

Справа в тому, що він ніколи не зміниться