Рамки - Leraiie, plagueinside

39. В омуте я тону

Намеки не кидай, их всё равно не пойму

Так удержать тебя, не удержать, это так в глубину

Моя цель — убежать во тьму

Чтобы не видать их глаз в толпу

Поступи верно в путь

Тут воздуха не вздохнуть

Я убегу у рамки

Ставили в колёса палки

Мне бывало не сладко,

Но я бегу на свою плато

Чтобы подарить благо

Смоет эти пятна blackhole

Творит чудеса во мне

Я не хочу выползать на свет

Во мне ничего нет

Кроме музы и сигарет

Сквозь лесную гладь

Я рискую тебя потерять

Я рисую снова натюрморт,

Но суккуб говорит начать опять

Ничего не хочу менять

Ты красива и так

Ты поставила в рамки меня

Видимо надо начать опять

Загребаю в ладони, все наши планы

Мирно таятся на воле, спокойно

Текут в анаболик меж пальцев и замученных взглядов

Не вижу стеклянных границ, мой водоканал —

Это горе.

Погода вернётся довольным дыханьем на пирс.

Утихает, но режуще колит

И ждёт на перроне

Она знает пароли, ориентир наготове,

Но купидон в ступоре доли, любовь далеко не загадочно вторит

Где потерянный домен, экраны

Заблочены были с тобою, так рано

Стопу подымая в пространстве, так хочет остаться больной на постоянной основе

Меня сказочки вскоре твои перелопатят и будет ненавистный порыв,

а черепушка закроет все наши стоны в тайник.

Я буду долей тебя на века — вновь

повторим.

Это не правильно.

Забрался на ринг

Ты в паре?

тогда прощай, сэ ля ви.

На входе ставь динамит.

Они будут заново вас

ненавидеть — Цикл братской любви.

Около дела которое не оправданно и…

Сквозь лесную гладь

Я рискую тебя потерять

Я рисую снова натюрморт,

Но суккуб говорит начать опять

Ничего не хочу менять

Ты красива и так

Ты поставила в рамки меня

Видимо надо начать опять

39. Вомуті я тону

Натяки не кидай, їх все одно не розумію

Так утримати тебе, не втримати, це так в глибину

Моя мета—втекти у темряву

Щоб не бачити їх очей у натовп

Вчини вірно в шлях

Тут повітря не зітхнути

Я втечу біля рамки

Ставили в колеса палиці

Мені бувало не солодко,

Але я бігу на свою плато

Щоб подарувати благо

Змиє ці плями blackhole

Творить чудеса у мені

Я не хочу виповзати на світло

В мені нічого немає

Окрім музи та сигарет

Крізь лісову гладь

Я ризикую тебе втратити

Я малюю знову натюрморт,

Але суккуб каже почати знову

Нічого не хочу міняти

Ти гарна і так

Ти поставила в рамки мене

Мабуть, треба почати знову

Загрібаю в долоні, всі наші плани

Мирно таяться на волі, спокійно

Течуть у анаболік між пальцями та замучених поглядів

Не бачу скляних кордонів, мій водоканал—

Це лихо.

Погода повернеться задоволеним диханням на пірс.

Вщухає, але ріжуче коліт

І чекає на пероні

Вона знає паролі, орієнтир напоготові,

Але купідон у ступорі частки, любов далеко не загадково вторить

Де втрачений домен, екрани

Заблоковані були з тобою, так рано

Стопу піднімаючи в просторі, так хоче залишитися хворий на постійній основі

Мене казочки незабаром твої перелопатять і буде ненависний порив,

а черепка закриє всі наші стогін у схованку.

Я буду часткою тебе на століття — знову

повторимо.

Це не правильно.

Забрався на ринг

Ти в парі?

тоді прощай, се ля ві.

На вході став динаміт.

Вони будуть заново вас

ненавидіти — Цикл братньої любові.

Біля справи яка не виправдана і…

Крізь лісову гладь

Я ризикую тебе втратити

Я малюю знову натюрморт,

Але суккуб каже почати знову

Нічого не хочу міняти

Ти гарна і так

Ти поставила в рамки мене

Мабуть, треба почати знову