Песня волшебника (из мюзикла "Обыкновенное чудо") - Леонид Серебренников

Нелепо, смешно, безрассудно, безумно, волшебно.

Ни толку, ни проку, ни в лад, невпопад совершенно.

Приходит день, приходит час, приходит миг, приходит срок и рвется связь

Кипит гранит, пылает лед и легкий пух сбивает с ног, что за напасть?

И зацветает трын-трава, и соловьем поет сова,

И даже тоненькую нить не в состоянии разрубить стальной клинок!

Нелепо, смешно, безрассудно, безумно, волшебно.

Ни толку, ни проку, ни в лад, невпопад совершенно.

Приходит срок и вместе с ним озноб и страх и тайный жар, восторг и власть.

И боль, и смех, и тень и свет в один костер, в один пожар, что за напасть…

Из миража, из ничего, из сумасбродства моего

Вдруг возникает чей-то лик и обретает цвет и звук, и плоть, и страсть.

Нелепо, смешно, безрассудно, безумно, волшебно.

Ни толку, ни проку, ни в лад, невпопад совершенно.

Безглуздо, смішно, безрозсудно, шалено, чарівно.

Ні толку, ні користі, ні в лад, невпопад абсолютно.

Приходить день, приходить година, приходить мить, приходить термін і рветься зв'язок

Кипить граніт, палає лід і легкий пух збиває з ніг, що за напасти?

І зацвітає трин-трава, і солов'ям співає сова,

І навіть тоненьку нитку не в стані розрубати сталевий клинок!

Безглуздо, смішно, безрозсудно, шалено, чарівно.

Ні толку, ні користі, ні в лад, невпопад абсолютно.

Приходить термін і разом з озноб і страх і таємний жар, захоплення і влада.

І біль, і сміх, і тінь і світло в одно багаття, в одна пожежа, що за напасть…

З міражу, із нічого, із божевілля мого

Раптом виникає чийсь образ і набуває колір і звук, і плот, і пристрасть.

Безглуздо, смішно, безрозсудно, шалено, чарівно.

Ні толку, ні користі, ні в лад, невпопад абсолютно.