Жизнь, что сказка - Леона

Я иду по следам недопетого

по протоптанной тропочке Летова

по змеистой незыблемой жёрдочке

получая любовью по мордочке

а под каждым кустом озорная подсказка,

а в каждых объятиях дом

здравствуй племя молодое спелый выводок

я пропавший в поле воин в поле выродок

я в семье не без урода

я гуляй моя свобода

за стеной моей стена

за маской — маска

жизнь что сказка

жизнь что сказка

а луга васильковые строгие,

а мыслишки кривые безногие

обречённо по ветрам скитаются

и колёса не изобретаются

но под каждым забором свирепая правда,

а в каждой росинке лицо

здравствуй племя молодое спелый выводок

я проросший в поле воин в поле выродок

я в семье не без урода

я гуляй моя свобода

под стеклом моим стекло

под маской — маска

жизнь что сказка

жизнь что сказка

Я іду слідами недоспіваного

по протоптаній стежці Літова

по зміїстій непорушній жердинці

отримуючи любов'ю по мордочке

а під кожним кущем пустотлива підказка,

а в кожних обіймах будинок

привіт племені молоде стиглий виводок

я зник в полі воїн у полі виродок

я в сім'ї не без виродку

я гуляй моя свобода

за стіною моєї стіна

за маскою | маска

життя що казка

життя що казка

а луги волошкові строгі,

а мислишки криві безногі

приречено по | вітрах блукають

і колеса не винаходяться

але під кожним парканом люта правда,

а в кожній росинці обличчя

привіт племені молоде стиглий виводок

я пророслий у поле воїн у полі виродок

я в сім'ї не без виродку

я гуляй моя свобода

під склом моїм скло

під маскою — маска

життя що казка

життя що казка