Mon coeur parle - Lemongrass

Hola.

Hay alguien ahi?

alguien me esta escuchando?

Cuando no queda escribir ni cuatro renglones

para olvidar de una vez

esa realidad que se ajuste a tu ser

tienes la sed de una voz

el hambre de un sueño

buscas en una cancion

dilubios que apaguen el fuego del sol

y ahora no ves la logica al tiempo

hondo es el mar

ancho el desierto

hueca la luz

frio el silencio

triste el sinfin

de tu pensamiento

ohhh.

tu toalla esta en el suelo

has abandonado el suelo

y ahora el filo de tu fuerza

brilla aun entre tu sangre

pero no hallas las vehemencia

para asirla y levantarte.

Dejo mi corazon

sobre tu almohada pegado a tu llanto

y te digo levanta y recoge tus huesos del suelo

que aun no hemos perdido

aunque locos y solos vaguemos

y todos los otros tan cuerdos no encuentren sentido

a seguir batallando en pos de otro destino

y con blancas banderas se den por vencidos

si tras las esquinas la muerte espera a tu espiritu infausto y errante

quisas disernieras que crees importante

y por contra que sientes como irrelevante

y lo dice un ingenuo que ha estado a diez metros

de ser sumergido en el hades eterno

y en ultima instancia la paz carroñera del cosmos rural

se dio tolerancia en su cuerpo aplastado en la roca tenaz.

Toma el timon otra vez y reta a lo mares

comp reto a Poseidon,

Ulises en medio del mar sin temor

sigue intentando encontrar el valle encantando

pues toda inviabilidad.

es fruto dejar por la borda el afan

Hace un lugar perdido en el tiempo…

perdido en la luz

perdido y eterno

OHhhh.

o como dijo el poeta

al hueco sin luz de una escalera

mira el filo de tu fuerza

Es un virus en la sangre

un contagio de vehemencia

que no admite doblegarse.

Dejo mi corazon

sobre tu almohada pegado a tu llanto

y te digo levanta y recoge tus huesos del suelo

que aun no hemos perdido

aunque locos y solos vaguemos

y todos los otros tan cuerdos no encuentren sentido

a seguir batallando en pos de otro destino

y con blancas banderas se den por vencidos

si tras las esquinas la muerte espera a tu espiritu infausto y errante

quisas disernieras que crees importante

y por contra que sientes como irrelevante

y lo dice un ingenuo que ha estado a diez metros

de ser sumergido en el hades eterno

y en ultima instancia la paz carroñera del cosmos rural

se dio tolerancia en su cuerpo aplastado en la roca tenaz.

Привіт.

Хтось там?

хтось мене слухає?

Коли не залишилося навіть чотирьох рядків для написання

забути раз

та реальність, яка пристосовується до вашого буття

ти прагнеш голосу

голод мрії

ви шукаєте в пісні

потопів, що гасять вогонь сонця

і тепер ви не бачите логіки в той час

глибоке море

широка пустеля

поглинути світло

холодна тиша

сумний нескінченний

вашої думки

оооо

твій рушник на підлозі

ти покинув землю

а тепер край твоїх сил

сяє навіть у твоїй крові

але ви не знаходите лютості

щоб схопити його і встати.

Я залишаю своє серце

на твоїй подушці, прикріпленій до твоїх сліз

І я кажу тобі встати і відірвати свої кістки від землі

що ми ще не програли

навіть якщо ми блукаємо самі й божевільні

а всі інші такі розумні не мають сенсу

продовжувати боротьбу в погоні за іншою долею

і з білими прапорами здатися

якщо за рогами смерть чекає твого нещасного й мандрівного духу

Ви б хотіли дізнатися, що, на вашу думку, є важливим?

і проти того, що ви вважаєте нерелевантним

і це каже наївна людина, яка була за десять метрів

від занурення у вічний пекло

і, зрештою, руйнівний спокій сільського космосу

толерантність була дана в його розчавленому на чіпку скелю тілі.

Знову візьміть кермо і киньте виклик морям

комп виклик Посейдону,

Улісс посеред моря без страху

продовжуйте намагатися знайти чарівну долину

Так що вся нездійсненність.

це плід залишити бажання за бортом

Це робить місце втраченим у часі…

загубився у світлі

втрачений і вічний

ооооо

або як казав поет

до безсвітлого отвору на сходах

побачити край своїх сил

Це вірус у крові

зараза лютості

що не допускає згинання.

Я залишаю своє серце

на твоїй подушці, прикріпленій до твоїх сліз

І я кажу тобі встати і відірвати свої кістки від землі

що ми ще не програли

навіть якщо ми блукаємо самі й божевільні

а всі інші такі розумні не мають сенсу

продовжувати боротьбу в погоні за іншою долею

і з білими прапорами здатися

якщо за рогами смерть чекає твого нещасного й мандрівного духу

Ви б хотіли дізнатися, що, на вашу думку, є важливим?

і проти того, що ви вважаєте нерелевантним

і це каже наївна людина, яка була за десять метрів

від занурення у вічний пекло

і, зрештою, руйнівний спокій сільського космосу

толерантність була дана в його розчавленому на чіпку скелю тілі.