From The Fourth - Leif Vollebekk

Well, the windows fogged up and the world it did freeze

With its restless passerby in the cold nighttime breeze

The violins dug in and one tear I cry

My ears were ringing when we stepped outside

Your sweat sweetly mixed with the sea salt air

Oh, I was glad when we decided to get out of there

And looking down the avenue

You said there’s only one cure for that ringing I hear

You were talking so close I could see and feel your breath

You smiled and told me that cure was death

You were always pretty clever, much more than you’d let on

Your kind of thinking was dead on

It takes two to tango, it took one to teach

You were in my arms but you were out of reach

And the windows fogged up and outside we did freeze

Amongst the restless passerby in the cold nighttime breeze

Evert now and again when I go out at night

I pass by some stranger who asks for a light

And her handwriting it don’t match up to yours

You said that all lamps are lit by one kind of fire

But in some kinds of light I just can’t call you a liar

And in the wine bottle bars and in the late night dawn

I often wonder which side of the glass you’re now on

Ну, вікна запотіли, і світ замерз

З його неспокійним перехожим на холодному нічному вітерці

Скрипки вкопалися і одну сльозу я плачу

У мене вухах дзвеніло, коли ми вийшли на вулицю

Твій піт солодко змішався з повітрям морської солі

О, я був радий, коли ми вирішили вийти звідти

І дивлячись на проспект

Ви сказали, що є лише один ліки від цього дзвону, який я чую

Ти говорив так близько, що я міг бачити й відчувати твій подих

Ти посміхнувся і сказав мені, що ліки — це смерть

Ти завжди був досить розумним, набагато більше, ніж ти думав

Ваше мислення було мертвим

Для танго потрібно двоє, для викладання потрібно одного

Ти був у моїх обіймах, але був поза досяжністю

І вікна запотіли, і надворі ми замерзли

Серед невгамовних перехожих на холодному нічному вітерці

Час від часу виходжу на вулицю вночі

Я проходжу повз якогось незнайомця, який просить світла

І її почерк не збігається з вашим

Ви сказали, що всі лампи запалюються одним видом вогню

Але в певному світі я просто не можу назвати вас брехуном

І в винних пляшках, і в пізній вечірній світанок

Я часто думаю, з якого боку скла ви зараз