Hollyridge - Lee DeWyze

Hollyridge, beach wood ain’t the same

With boxes to the ceiling with our names

Summer nights we come and go away

But we can’t stay here anymore

Oh, oh

We can’t, we can’t stay here anymore

Now the dog is playing in the yard

Underneath the tree our names are carved

I wonder if the house knows where we are

But I don’t, I don’t remember anymore

Oh, oh

I don’t, I don’t remember anymore

Oh, oh

I don’t, I don’t remember anymore

Холлірідж, пляжний ліс — це не те саме

З коробками до стелі з нашими іменами

Літніми ночами ми приходимо і йдемо

Але ми не можемо більше тут залишатися

о, о

Ми не можемо, ми не можемо більше залишатися тут

Зараз собака грається у дворі

Під деревом вирізані наші імена

Цікаво, чи знає дім, де ми

Але я ні , я більше не пам’ятаю

о, о

Я ні, я більше не пам’ятаю

о, о

Я ні, я більше не пам’ятаю