Two Ones Are Won - Led Zeppelin

It was an April morning when they told us we should go As I turn to you, you smiled at me How could we say no?

With all the fun to have, to live the dreams we always had

Oh, the songs to sing, when we at last return again

Sending off a glancing kiss, to those who claim they know

Below the streets that steam and hiss,

The devil’s in his hole

Oh to sail away, To sandy lands and other days

Oh to touch the dream, Hides inside and never seen.

Into the sun the south the north, at last the birds have flown

The shackles of commitment fell, In pieces on the ground

Oh to ride the wind, To tread the air above the din

Oh to laugh aloud, Dancing as we fought the crowd

To seek the man whose pointing hand, The giant step unfolds

With guidance from the curving path, That churns up into stone

If one bell should ring, in celebration for a king

So fast the heart should beat, As proud the head with heavy feet.

Days went by when you and I, bathed in eternal summers glow

As far away and distant, Our mutual child did grow

Oh the sweet refrain, Soothes the soul and calms the pain

Oh Albion remains, sleeping now to rise again

Wandering & wandering, What place to rest the search

The mighty arms of Atlas, Hold the heavens from the earth

The mighty arms of Atlas, Hold the heavens from the earth

From the earth…

I know the way, know the way, know the way, know the way (X2)

Oh the mighty arms of Atlas, Hold the heavens from the earth.

Був квітневий ранок, коли вони сказали нам нам потрібно йти Коли я звертаюся до  вас, ви посміхнулися мені Як ми могли відмовити?

З усіма веселощами, щоб жити мріями, які ми завжди мали

О, пісні для співати, коли нарешті повернемося знову

Надсилаючи поцілунок тим, хто стверджує, що знає

Під вулицями, що парять і шиплячі,

Диявол у своїй норі

Ой відплисти, До піщаних країв та інших днів

О доторкнутися до мрії, Сховається всередині і ніколи не бачиться.

На сонце південь і північ, нарешті птахи полетіли

Пути прихильності впали шматками на землю

О, щоб їздити на вітрі, Щоб ступати в повітрі над шумом

О, щоб сміятися вголос, Танцюючи, як ми боролися з натовпом

Щоб шукати чоловіка, чия рука вказує, гігантський крок розгортається

Під керівництвом кривої доріжки, Що перетворюється на камінь

Якщо задзвенить один дзвін, на святкування короля

Так швидко серце має битися, Як горда голова важкими ногами.

Минали дні, коли ми з тобою купалися у вічній сяйві літа

Такою ж далекою і далекою, наша спільна дитина росла

О солодкий приспів, Заспокоює душу і заспокоює біль

О, залишився Альбіон, тепер спить, щоб знову піднятися

Блукання й блукання, пошук у якому місці відпочити

Могутні руки Атласа, Тримай небеса від землі

Могутні руки Атласа, Тримай небеса від землі

З землі…

Я знаю дорогу, знаю дорогу, знаю дорогу, знаю дорогу (X2)

О могутні руки Атласа, Тримай небеса від землі.