Tā tas, mās - Lauris Reiniks, Rūta Reinika

Mās', mēness nav tikai miers

Viens tas tik apaļš un liels

Ne jau nozaudēts miegs

Ne jau tāpēc, ka lieks

Tas tik viens, tik liels

Tam ir bail tikai būt

Tam ir bail tikai degt

Nepamet kad nakts

Mās', saulei miera vairs nav

Mās', dienām skaita vairs nav

Un ne jau dēļ baltiem mākoņu salmiem

Tā dziest, tā deg un karsta kā Floridā nozagta diena

Tā skrien virs mums

Mās', zvaigznes nekrīt tāpat

Tās, tās grib mirt savādāk

Un kam lai vēl pastāstu

To kā man žēl tās, mās', cik žēl

Kā gribētos ķert tās plaukstās un mest

Tāpat vien lai skrien

Сестри, місяць - це не просто мир

Один такий круглий і великий

Вже не втратив сон

Не тільки тому, що це зайве

Він такий один, такий великий

Це боїться просто бути

Воно боїться просто згоріти

Не залишай, коли ніч

Сестри, сонце вже не мирне

Мас, кількість днів минула

І не через білу хмарну солому

Він гасне, горить і жарко, як день, вкрадений у Флориді

Воно біжить над нами

Сестри, зірки так не падають

Вони хочуть померти інакше

А кому ще розповісти

Як шкода їм, сестро моя, як жаль

Як би я хотів схопити їх на долоню і кинути

Просто дайте йому побігти