Wandering Kind - Laura Veirs

A strange July, storm came down

From the north and pulled out the salt

And it tore out the leaves

From the pear tree and my canopy

In the twigs and the bugs of sow

I knew somehow I was free

I held a stone above my bones

I was shaking

In the blue stained glass church

You gathered up my heart

Sauntered together all the tiny shattered parts

I said, 'all I can see in front of me is the armpit of a crow'

You closed the ring and opened the door

And ran into the summer yard

'Cause the sun’s been known to shine

On our wandering kind

Yeah, the sun’s been known to shine

On our wandering kind

(to shine)

Clogging on her wooden board

The tattooed girl took up her swords

And plunged them down deep into the earth

A twinkling tie filled up her eyes

And poured out to the lawn

A made a raft of the scraps from her skirt

And sailed 'til dawn

'Cause the sun’s been known to shine

On our wandering kind

(to shine)

Yeah, the sun’s been known to shine

On our wandering kind

(to shine)

Our wandering kind

Дивний липень, пішла буря

З півночі і витягли сіль

І він вирвав листя

З груші та моєї крони

У гілочки та клопи свиноматки

Я якось знав, що вільний

Я тримав камінь над своїми кістками

Мене трясло

У церкві з блакитним вітражем

Ви зібрали моє серце

Зібрав разом усі крихітні розбиті частини

Я сказав: "все, що я бачу перед мною — це пахву ворони "

Ти закрив кільце і відчинив двері

І побіг на літній двір

Бо відомо, що сонце світить

Про наш мандрівний вид

Так, відомо, що сонце світить

Про наш мандрівний вид

(світити)

Засмічення на її дерев’яній дошці

Татуйована дівчина взяла свої мечі

І занурив їх глибоко в землю

Блискуча краватка заповнила її очі

І вилив на газон

А зробила плот з клаптиків зі своєї спідниці

І пливли до світанку

Бо відомо, що сонце світить

Про наш мандрівний вид

(світити)

Так, відомо, що сонце світить

Про наш мандрівний вид

(світити)

Наш мандрівний рід