Cast a Hook in Me - Laura Veirs

Breathe life to the street from the mouth

Those ruby red lips have much to give

Pull life from the land with your capable hands

Those life loving beautiful broken hands

Oh, I’ll stand with you and marvel

At the cosmos pink and bright

All the pages flipping backwards

Til time is gone and wrong is right

Rivers running up the hills and to the sky and down to the sea

Where a merman with a twinkle casts a hook in me

Sing me a salty blue song, I’ll be gone

With watery cheeks down flowered lanes

Tattered sails on a ramshackle ship, I’ll go pale

Staring straight in the face looming tempest waves

Otherwise I’ll wither and die here

On this reach of rubble rambling

With two years filled up with sand, dear

In a broken daze I’ll be scrambling

Like rivers running up the hills and to the sky and down to the sea

Where a merman with a twinkle casts a hook in me

Summer sky falling into the sea, taking part of me

See the bones on the sand in the light

All the heards of the sea rushing by, pay no mind

To the dancing reflections gone wild

And at night a fractured star fell

And pierced right through the thick of me

I cried out in pain and joy, yes

I’m not dead, not numb, not withering

Like a falling leaf who keeps her green

I’m turning bright in the sea

Where a merman with a twinkle casts a hook in me

Вдихніть вулицю життям із вуст

Ці рубіново-червоні губи можуть багато чого дати

Витягніть життя з землі своїми вмілими руками

Ті життя, які люблять красиві зламані руки

О, я буду стояти з тобою і дивуватися

У Космос рожевий і яскравий

Усі сторінки гортають назад

Поки час не пройде, а неправильне — правильно

Річки течуть угору вгору, до неба й спускаються в море

Де водяний із мерехтінням кидає в мене гачок

Заспівай мені солону блакитну пісню, я піду

З водянистими щоками по квітчастих доріжках

Пошарпані вітрила на обшарпаному кораблі, я зблідну

Дивлячись прямо в обличчя, що насуваються бурхливі хвилі

Інакше я тут засохну й помру

На цій ділянці розвалів

З двома роками, засипаними піском, любий

В розбитому заціпенінні я буду вириватися

Як річки, що течуть угору, до неба й до моря

Де водяний із мерехтінням кидає в мене гачок

Літнє небо падає в море, забираючи частину мене

Подивіться на кістки на піску при світлі

Не зважайте на те, що ви почули про те, що мчить море

До танцювальних роздумів здичавіли

А вночі впала зламана зірка

І пронизав мене крізь товщу

Я закричав від болю та радості, так

Я не мертвий, не заціпенілий, не в'яне

Як падає лист, який зберігає її зеленим

Я сяю в морі

Де водяний із мерехтінням кидає в мене гачок