Utenfor - Lars Vaular

Og vi lister oss så stilt på tå

Høy som om eg hadde stylter på

Eg e snill som om det va et spill

Men ingenting tilgjort eller gjort til

Alt e bare meg, eg e grei som en gutt som e grei

Eg vokste opp blant folk som sluttet og ble lei

Og begynte igjen og sluttet en gang te

Ubestemt ennå, e’kkje vanskelig å se

Og eg husker deg, men kan du huske meg?

Eg e selve oksygenet som du puster ned

Eg e fundamentet, eg e folket

Eg e misforstått og mistolket

Prøver å røre på mine følelser for deg

For at du ska være oppe, må eg nesten være ned

Bein som en grein, rein som aske

Eg studerer månens mønster gjennom bunnen av min flaske

Eg vet en vakker kvinne som sitter inne, mens eg e ute

Eg kan bruke alle nettene mine til å skrape på honnes rute

Og hon liker meg når eg e ute

Vi e fra utenfor, utenfra, utenfor

Vi e fra utenfor

Vi e fra utenfor

Eg flipper ut når eg tenker på deg

Eg gikk igjennom Stakken, diskemannen begynte å hakke

Men eg giddet ikkje skifte spor

Eg tok av min hodetelefon, så på bakken

Barna der hadde klinkekuler som va blanke

Røde, gule, grønne, svarte, lilla, blå

Og når eg tenker på det va det en oransje og elementær fargelære

Ta å prøv skinnjakken min og føl ka farget lær e

Aldri undervurder noe du ser som enkelt

Det e bare en aen måte å tenke

Eg tenker på en aen måte

Vær låt e bare en del av en gåte

Flyter som en flåte, tyter som en bråte

Gråten e ung av flaske eg tok på tåteflaska

Lars ska si det som må te

Så lenge vann e vått og flammen e flott

Kan du banne at dette landet e grått

А ми так тихо навшпиньки перераховуємо себе

Високий, наче на ходулях

Я наче це була гра

Але нічого не зроблено і не зроблено

Все в мене, у мене все добре, як у хлопця

Я виріс серед людей, які кидали і нудьгували

І почав знову і один раз припинив чай

Поки що невизначено, не важко побачити

І я пам’ятаю тебе, а ти можеш згадати мене?

Я справжній кисень, яким ти вдихаєш

Я – основа, я – люди

Мене неправильно розуміють і тлумачать

Намагаюся торкнутися моїх почуттів до тебе

Щоб ти піднявся, я майже повинен бути внизу

Кістки як гілка, олені як попіл

Я вивчаю візерунок місяця через дно пляшки

Я знаю красиву жінку, яка сидить всередині, поки я на вулиці

Я можу провести всі свої ночі, дряпаючись на її маршруті

І я їй подобаюся, коли я на вулиці

Ми ззовні, ззовні, ззовні

Ми ззовні

Ми ззовні

Я злякаюся, коли думаю про тебе

Я пройшов через Stakken, посудомийна машина почала рубати

Але я не потрудився змінити доріжки

Я зняв навушники, подивився на землю

У дітей там були блискучі мармури

Червоний, жовтий, зелений, чорний, фіолетовий, синій

І коли я думаю про це, це була теорія помаранчевого та елементарного кольору

Спробуйте мою шкіряну куртку і відчуйте кольорову шкіру

Ніколи не недооцінюйте те, що ви бачите простим

Це лише один спосіб мислення

Я думаю по-іншому

Нехай це буде лише частина загадки

Пливе, як пліт, пливе, як пліт

Плачучи з пляшечки я взяв на дитячу пляшечку

Ларс скаже, яким має бути чай

Поки вода волога, а полум’я велике

Чи можете ви заприсягтися, що ця країна сіра