Some Cruel Twist of Fate - Larry and His Flask

the news it arrived

slack-jawed and late

my lover is dead

some cruel twist of fate

the dust will settle

over the grave

my branded heart will never be saved

the rusty dawn lies to my feet

to meet me in a vacant street

where dogs will bite and scratch at my heel

two hundred miles my lips will be sealed

from fetching the shovel

to digging her tomb

our unborn child still lies in the womb

I’ve carried her body across forsaken lands

and laid her in the earth

with my own two hands

the hills before me

and the valleys between

the stars above me and the heavens unseen

the sullen shacks by the side of the trail

I’m broken I’m starving I’m lovesick I’m frail

the path that I follow will turn and will bend

but all will have meaning in the end

to collect her body tender and fair

and run my rough hands through her soft wavy hair

from fetching the shovel

to digging her tomb

our unborn child still lies in the womb

I’ve carried her body across forsaken lands

and laid her in the earth

with my own two hands

gripping the casket

dripping with tears

lowering her down

with my hopes and my dreams

a prayer and a ring go tumbling down

landing softly upon her

another box in the ground

from fetching the shovel

to digging her tomb

our unborn child still lies in the womb

I’ve carried her body across forsaken lands

and laid her in the earth

with my own two hands

новини, які вони надійшли

слабощелепний і пізній

мій коханий помер

якийсь жорстокий поворот долі

пил осяде

над могилою

моє фірмове серце ніколи не буде врятовано

іржавий світанок лежить до моїх ніг

зустріти мене на вільній вулиці

де собаки будуть кусати й дряпати мою п’яту

двісті миль мої губи будуть запечатані

від привезення лопати

щоб викопати її могилу

наша ненароджена дитина все ще лежить в утробі

Я ніс її тіло через покинуті землі

і поклав її в землю

своїми двома руками

гори переді мною

і долини між ними

зірки наді мною і небо невидиме

похмурі халупи біля стежки

Я зламаний, я вмираю з голоду

шлях, яким я йду, повернеться і згинеться

але зрештою все матиме сенс

щоб збирати її тіло ніжним і справедливим

і провів моїми грубими руками її м’яке хвилясте волосся

від привезення лопати

щоб викопати її могилу

наша ненароджена дитина все ще лежить в утробі

Я ніс її тіло через покинуті землі

і поклав її в землю

своїми двома руками

стискаючи шкатулку

капає сльозами

опускаючи її вниз

з моїми надіями та моїми мріями

молитва і кільце падають

м’яко приземлився на неї

ще один ящик у землі

від привезення лопати

щоб викопати її могилу

наша ненароджена дитина все ще лежить в утробі

Я ніс її тіло через покинуті землі

і поклав її в землю

своїми двома руками