Alba - Lándevir

Hoy he vuelto de entre mis sueños

Y me he dado cuenta por fin

Que después de muerto aún siento

Ganas de morirme por ti.

Mis ojos buscando una Imagen

Y espejos que se rien de mi,

Pues nada escuentro desde este márgen

Tan lejos y tan cerca del fin.

Paso los días sin poder

Ver junto a ti el amanecer

Pues los barrotes de mi cárcel

Son rayos de sol.

Y el horizonte quedará

Como el eterno divisor

de cielo y tierra, noche y día

Y nuestro amor…

Cuando no te encuentro creo ver luces que me ciegan

y me provocan la tristeza y la desolación

Pero al alba llegarála calma,

dentro de tus sueños quiero despertar.

Cuando veo tu cara pienso en mañana y la tristeza se marcha lejos,

Sólo túme haces renacer

Y es que al alba llegarála calma,

Dentro de tus sueños quiero despertar.

Vago por calles negras y pueblos

Como nube negra sin ti

Nada podréhacer si despierto,

Pues todo lo que quiero es huír.

Salto por cañadas y cerros

como sombra triste de mi

Dejo atrás los duros recuerdos

Y sólo se me ocurre dormir.

Cuando no te encuentro creo ver luces que me ciegan

y me provocan la tristeza y la desolación

Pero al alba llegarála calma,

dentro de tus sueños quiero despertar.

Cuando veo tu cara pienso en mañana y la tristeza se marcha lejos,

Sólo túme haces renacer

Y es que al alba llegarála calma,

Dentro de tus sueños quiero despertar.

Сьогодні я повернувся зі своїх мрій

І я нарешті зрозумів

Що після смерті я все ще відчуваю

Я хочу померти за тебе.

Мої очі шукають зображення

І дзеркала, які сміються з мене

Ну, я нічого не знаходжу з цього поля

Так далеко і так близько до кінця.

Я проводжу дні без світла

Побачити з тобою схід сонця

Ну, грати моєї тюрми

Вони сонячні промені.

А горизонт залишиться

Як вічний роздільник

неба і землі, ніч і день

І наше кохання…

Коли я не знаходжу тебе, мені здається, що я бачу вогні, що засліплює мене

і вони викликають у мене смуток і спустошення

Але на світанку настане спокій,

У твоїх снах я хочу прокинутися.

Коли я бачу твоє обличчя, я думаю про завтрашній день і смуток йде,

Тільки ти відроджуєш мене

І це на світанку настане спокій,

У твоїх снах я хочу прокинутися.

Я блукаю чорними вулицями та містами

Як чорна хмара без тебе

Я нічого не можу зробити, якщо прокинуся,

Ну все, чого я хочу, це втекти.

Стрибайте через яри та пагорби

як сумна тінь мене

Залишаю по собі важкі спогади

І я можу тільки думати про сон.

Коли я не знаходжу тебе, мені здається, що я бачу вогні, що засліплює мене

і вони викликають у мене смуток і спустошення

Але на світанку настане спокій,

У твоїх снах я хочу прокинутися.

Коли я бачу твоє обличчя, я думаю про завтрашній день і смуток йде,

Тільки ти відроджуєш мене

І це на світанку настане спокій,

У твоїх снах я хочу прокинутися.