Thorns - Lancaster

Young man you’re old now

but you didn’t die in the attempt,

I felt the gun pointing at me,

and I had the roses between my fingers.

I’m among the thorns, or I lost serenity.

Bad taste in my mouth… maybe I’m dead!

I see myself standing in front of the mirror, (I can’t hear anyone)

When I look back I see my friends are all gone (They are all gone)

Time after time I hear their voices fade out, time is running out,

over and over I know that I’m gonna die

alone in a bed of thorns.

Don’t deny my faults

but to forgive is all you know,

I know I was wrong,

but where is?

Where is divinity?

I’m among the thorns or I lost serenity.

Bad taste in my mouth… maybe I’m dead!

I see myself standing in front of the mirror (I can’t hear anyone)

When I look back I see my friends are all gone (They are all gone)

Time after time I hear their voices fade out, time is running out,

over and over I know that I’m gonna die alone in a bed of thorns.

I see myself standing in front of the mirror (I can’t hear anyone)

When I look back I see my friends are all gone (They are all gone)

Time after time I hear their voices fade out, time is running out,

over and over I know that I’m gonna die alone in a bed of thorns.

Молодий, ти вже старий

але ти не помер під час спроби,

Я відчув, як пістолет спрямований на мене,

і в мене були троянди між моїми пальцями.

Я серед тернів, або я втратив спокій.

Неприємний присмак у роті… можливо, я мертвий!

Я бачу себе перед дзеркалом, (нікого не чую)

Коли я озираюся назад, я бачу, що моїх друзів уже немає (всі вони пішли)

Раз за разом я чую їхні голоси згасають, час спливає,

знову і знову я знаю, що я помру

самотній у терновому ліжку.

Не заперечуй мої провини

але пробачити це все, що ти знаєш,

Я знаю, що був неправий,

але де є?

Де божественність?

Я серед тернів, або я втратив спокій.

Неприємний присмак у роті… можливо, я мертвий!

Я бачу себе перед дзеркалом (нікого не чую)

Коли я озираюся назад, я бачу, що моїх друзів уже немає (всі вони пішли)

Раз за разом я чую їхні голоси згасають, час спливає,

знову і знову я знаю, що я помру один у терновому ліжку.

Я бачу себе перед дзеркалом (нікого не чую)

Коли я озираюся назад, я бачу, що моїх друзів уже немає (всі вони пішли)

Раз за разом я чую їхні голоси згасають, час спливає,

знову і знову я знаю, що я помру один у терновому ліжку.