Фантом - Лакмус

Он сделал знак рукой, чтоб я молчала

хотя, какие тут слова?

— осталось лишь вздохнуть,

а после распахнуть белую дверь

что до сегодняшнего дня

была закрыта от меня

За дверью белый свет струился в щели

и ощутимы в тишине мои сомнения —

мне кажется, что тело на постели

принадлежало раньше мне,

что им была когда-то я

Рассыпалась на атомы

и все следы закатаны

в бетон

отсюда нет возврата, но

на пленке отпечатан мой фантом,

фантом

Он сделал знак рукой, чтоб я молчала

он рассказал с закрытым ртом

как не жалеть о том,

что я жила так быстро и так мало

меня торопит мой гонец,

но это все же не конец

Він зробив знак рукою, щоб я мовчала

хоча, які тут слова?

— залишилося лише зітхнути,

а після відчинити білі двері

що до сьогоднішнього дня

була закрита від меня

За дверима біле світло струменіло в щілини

і відчутні в тиші мої сумніви —

мені здається, що тіло на постелі

належало раніше мені,

що ним була колись я

Розсипалася на атоми

і всі сліди закатані

в бетон

звідси немає повернення, але

на плівці надрукований мій фантом,

фантом

Він зробив знак рукою, щоб я мовчала

він розповів із закритим ротом

як не жалкувати про тому,

що я жила так швидко і так мало

мене квапить мій гонець,

але це все не кінець