Sonhos Pintados de Azul - Laila Garin e A ROda, Laila Garin

Ainda me lembro muito bem daquele tempo

Em que eu sonhava um beijo seu

Com tanta força

Tanto sentimento

Que o consumar

Me consumiu

Nós nos beijando ao cair da tarde

Isso jamais aconteceu

De desgostoso

Nem queria ver

Me afastei

Fui longe com esse sonho

Mas isso nada resolveu

Seguiu crescendo

Mas cresceu, sozinho

Por isso desapareceu

Depois de ver um sentimento enorme

Não tomar forma então morrer

E que ser sua

Não podia ser

Eu, bem que podia ser eu

Ah, eu vivi a sonhar

Mas sonhos pintados de azul

Não vivem de um lado só

Pois o sentimento é um sol

Fonte de luz e calor

Se não tem pra quem se dá

Se não tem onde se pôr

Trata de se esvaziar

E sua luz se ofuscar

Indo

Ainda me lembro muito bem daquele tempo

Em que eu sonhava um beijo seu

Com tanta afim

Tanto sentimento

Que o consumar

Me consumiu

Nós nos beijando ao cair da tarde

Isso jamais aconteceu

De desgostosa

Nem queria ver

Me afastei

Fui longe com esse sonho

Mas isso nada resolveu

Seguiu crescendo

Mas cresceu sozinho

Por isso desapareceu

Depois de ver um sentimento enorme

Não tomar forma então morrer

E que ser sua

Não podia ser

Eu, bem que podia ser, eu

Ah, eu vivi a sonhar

Mas sonhos pintados de azul

Não vivem de um lado só

Pois o sentimento é um sol

Fonte de luz e calor

Se não tem para quem se dá

Se não tem onde se pôr

Trata de esvaziar

E sua luz se ofuscar

Indo

Я досі дуже добре пам'ятаю той час

В якому я мріяв про поцілунок від тебе

так важко

стільки почуттів

що неперевершене

поглинув мене

Ми цілуємося в сутінках

Такого ніколи не було

Огидно

Я навіть не хотів бачити

Я пішов геть

Я далеко зайшла з цією мрією

Але це не вирішило

продовжував рости

Але виросла, одна

Тому й зникло

Після побаченого величезне відчуття

Не формуйся, а потім помри

І що бути твоїм

не могло бути

Я, це міг бути я

Ой, я жив мрією

Але мрії пофарбовані в блакитний колір

Вони не живуть на одній стороні

Тому що почуття – це сонце

Джерело світла і тепла

Якщо у вас його немає, кому ви можете його віддати?

Якщо нема куди подіти

Спробуйте спорожнитися

І твоє світло тьмяне

Йду

Я досі дуже добре пам'ятаю той час

В якому я мріяв про поцілунок від тебе

Такий закоханий

стільки почуттів

що неперевершене

поглинув мене

Ми цілуємося в сутінках

Такого ніколи не було

Огидно

Я навіть не хотів бачити

Я пішов геть

Я далеко зайшла з цією мрією

Але це не вирішило

продовжував рости

але росла одна

Тому й зникло

Після побаченого величезне відчуття

Не формуйся, а потім помри

І що бути твоїм

не могло бути

Я, ну це міг бути я

Ой, я жив мрією

Але мрії пофарбовані в блакитний колір

Вони не живуть на одній стороні

Тому що почуття – це сонце

Джерело світла і тепла

Якщо у вас його немає, кому ви можете його віддати?

Якщо нема куди подіти

Спробуйте спорожнити

І твоє світло тьмяне

Йду