Угги - Лабора

Ноги в угги и бегом,

По белым тротуарам,

До своего авто,

А то уж дышишь паром.

Потяни ментол.

Вспомни, как бывало

Горячо нам вдвоем

Под одним одеялом!

Ноги в угги и бегом,

По белым тротуарам,

До своего авто,

А то уж дышишь паром.

Потяни ментол.

Вспомни, как бывало

Горячо нам вдвоем

Под одним одеялом!

Талая вода на проводах, мартини бьянка безо льда.

Снова суета в городах, сегодня пьянка до утра!

Стерты номера, все мосты сожжены, и костры

Шепчут мне о том, что я не знаю кто такая ты!

И не знал никогда!

Тут, гадай не гадай,

Столько тайн и секретов, запечатанных в янтарь.

Как касетту промотай весь наш замут на double time —

А потом заказывай еще коктейлей и стирай

К черту!

Ведь мы только паримся!

Точно!

Между нами тысяча км холодной почвы!

Лето кончилось, настали будни и я понял

Как невыносимо жить на сообщениях в телефоне!

В зоне доступа тебя не сыщешь — я опять на кипиш.

Долбанные sms.

О, Боже, ты так долго пишешь!

No stress, парень.

Но все это так парит!

И я говорю себе и тебе удаляй номера.

Довольно с меня хватит!

Ноги в угги и бегом,

По белым тротуарам,

До своего авто,

А то уж дышишь паром.

Потяни ментол.

Вспомни, как бывало

Горячо нам вдвоем

Под одним одеялом!

Ноги в угги и бегом,

По белым тротуарам,

До своего авто,

А то уж дышишь паром.

Потяни ментол.

Вспомни, как бывало

Горячо нам вдвоем

Под одним одеялом!

Талая вода на проводах, джин и тоник безо льда!

Снова суета в головах, гидропоник до утра!

Стерты номера, и остыл этот пылающий мир.

Там, где я когда-то жил, ныне выженный пустырь.

Там, где дым и алкоголь, там, где слабость бесконтрольна,

Я вступил в открытый бой с этой сумасшедшей болью.

И поэтому довольно суицидов —

Пати, баров, мать его, всех видов,

Треш-угаров, жестких миксов, где бросал я громкий вызов

Голове, сливал лавэ, и был тобой пронизан.

Не следил за организмом, занимался мозгоонанизмом,

Был зависим от твоих редких электронных писем.

В топку их!

Тот миг, когда нам было хорошо,

Видимо прошел, не знаю хочу ли еще.

На улице снежок, пора бы улетать.

Этот ожог нужно срочно залатать…

Ноги в угги и бегом,

По белым тротуарам,

До своего авто,

А то уж дышишь паром.

Потяни ментол.

Вспомни, как бывало

Горячо нам вдвоем

Под одним одеялом!

Ноги в угги и бегом,

По белым тротуарам,

До своего авто,

А то уж дышишь паром.

Потяни ментол.

Вспомни, как бывало…

Ты все это проебала…

Ноги в угги та бігом,

По білих тротуарах,

До свого авто,

А то вже дихаєш пором.

Потягни ментол.

Згадай, як бувало

Гаряче нам удвох

Під однією ковдрою!

Ноги в угги та бігом,

По білих тротуарах,

До свого авто,

А то вже дихаєш пором.

Потягни ментол.

Згадай, як бувало

Гаряче нам удвох

Під однією ковдрою!

Тала вода на дротах, мартіні б'янка без льоду.

Знову метушня в містах, сьогодні п'янка до ранку!

Стерти номери, всі мости спалені, і багаття

Шепчуть мені про те, що я не знаю хто така ти!

І не знав ніколи!

Тут, гадай не гадай,

Стільки таємниць та секретів, запечатаних у бурштин.

Як касету промотаю весь наш замут на double time —

А потім замовляй ще коктейлів і прай

До біса!

Адже ми тільки паримося!

Точно!

Між нами тисяча км холодного ґрунту!

Літо скінчилося, настали будні і я зрозумів

Як нестерпно жити на повідомленнях у телефоні!

У зоні доступу тебе не знайдеш — я знову на кипіш.

Довбані sms.

О, Боже, ти так довго пишеш!

No stress, хлопець.

Але все це так ширяє!

І я кажу собі і тобі видаляй номери.

Досить з мене вистачить!

Ноги в угги та бігом,

По білих тротуарах,

До свого авто,

А то вже дихаєш пором.

Потягни ментол.

Згадай, як бувало

Гаряче нам удвох

Під однією ковдрою!

Ноги в угги та бігом,

По білих тротуарах,

До свого авто,

А то вже дихаєш пором.

Потягни ментол.

Згадай, як бувало

Гаряче нам удвох

Під однією ковдрою!

Тала вода на дротах, джин і тонік без льоду!

Знову суєта в головах, гідропонік до ранку!

Стерти номери, і охолонув цей палаючий світ.

Там, де я колись жив, нині вижена пустка.

Там, де дим і алкоголь, там, де слабкість безконтрольна,

Я вступив у відкритий бій з цим божевільним болем.

І тому досить суїцидів —

Паті, барів, мати його, всіх видів,

Треш-угарів, жорстких міксів, де кидав я гучний виклик

Голові, зливав лаве, і був тобою пронизаний.

Не стежив за організмом, займався мозкоонанізмом,

Був залежним від твоїх рідкісних електронних листів.

У топку їх!

Та мить, коли нам було добре,

Мабуть пройшов, не знаю хочу ще.

На вулиці сніжок, час би відлітати.

Цей опік потрібно терміново залатати.

Ноги в угги та бігом,

По білих тротуарах,

До свого авто,

А то вже дихаєш пором.

Потягни ментол.

Згадай, як бувало

Гаряче нам удвох

Під однією ковдрою!

Ноги в угги та бігом,

По білих тротуарах,

До свого авто,

А то вже дихаєш пором.

Потягни ментол.

Згадай, як бувало…

Ти все це проїбала…