Escobas - La Vela Puerca

¿De quién será la escoba que me lleve a ese lugar normal que ya no puedo estar?

La última vez volé tanto que pronto me pasé y no sé, volví al mismo panal

Me desperté sudado y decidí pasar a visitar a mi colega Juan

Cuando llegué, me dijo: «Ay, que linda que estas hoy, mujer;

decime,

¿a donde vas?»

Le respondí que ahora mi escoba no quiere volar

Y que toda esa gente mala no me quiere oír

Le pregunté si me prestaban la de este lugar

Me contesto: «Sinceramente, no quiero morir»

¿Qué siglo es hoy?

Pregunté por costumbre

¿Y para qué reloj si siempre son las diez?

Total yo sé que de hoy noche es la fiesta

¿Y para qué saber dónde dejé los pies?

Me dicen todos que nunca podré salir de aqui

Pero no saben que en secreto vuelvo a estar en paz

Y arranca sola mi cabeza y todo es para mí

Y ese momento iluminado dice donde estas

Es algo normalmente anormal

Y eso aqui nadie lo quiere entender

Yo solo pido ya no llorar más

Y eso ni yo lo quiero saber

No sé porque siempre se pone oscuro y escucho esa voz que siempre me habla bien

Pa' mi que es esa bola brillante que una vez al mes visita mi kermese

¿De quién será la escoba que me lleve a ese lugar normal que ya no puedo estar?

La última vez volé tanto que pronto me pasé y no sé, volví al mismo panal

Me dicen todos que nunca podré salir de aqui

Pero no saben que en secreto vuelvo a estar en paz

Y arranca sola mi cabeza y todo es para mí

Y ese momento iluminado dice donde estas

Es algo normalmente anormal

Y eso aqui nadie lo quiere entender

Yo solo pido ya no llorar más

Y eso ni yo lo quiero entender

Чия мітла відведе мене до того нормального місця, яким я більше не можу бути?

Останній раз я так літав, що скоро перестарався і не знаю, повернувся до того ж вулика

Я прокинувся спітнілим і вирішив відвідати свого колегу Хуана

Коли я прийшов, він мені сказав: «Ой, яка ти сьогодні гарна, жінко;

скажи мені,

куди ти йдеш?"

Я відповів, що тепер моя мітла не хоче літати

І що всі ці погані люди не хочуть мене чути

Я запитав, чи не позичать мені ту з цього місця

Я відповідаю: «Чесно кажучи, я не хочу вмирати»

Яке сьогодні століття?

— запитав я за звичкою

А навіщо дивитися, якщо завжди десята?

Взагалі я знаю, що сьогодні вечірка

І навіщо знати, де я залишив ноги?

Вони всі кажуть мені, що я ніколи не зможу вибратися звідси

Але вони не знають, що я знову таємно спокійний

А голова починає одна і все для мене

І ця освітлена мить говорить, де ви перебуваєте

Це щось зазвичай ненормальне

І ніхто тут не хоче цього розуміти

Я тільки прошу більше не плакати

І я навіть не хочу цього знати

Я не знаю, чому завжди темніє, і я чую голос, який завжди добре говорить зі мною

Па' мі, що це за блискуча кулька, що раз на місяць відвідує мій кермес

Чия мітла відведе мене до того нормального місця, яким я більше не можу бути?

Останній раз я так літав, що скоро перестарався і не знаю, повернувся до того ж вулика

Вони всі кажуть мені, що я ніколи не зможу вибратися звідси

Але вони не знають, що я знову таємно спокійний

А голова починає одна і все для мене

І ця освітлена мить говорить, де ви перебуваєте

Це щось зазвичай ненормальне

І ніхто тут не хоче цього розуміти

Я тільки прошу більше не плакати

І я навіть не хочу цього розуміти